Обекселімаб вдвічі знизив частоту загострень при IgG4-асоційованому захворюванні та дозволив скасувати кортикостероїди

IgG4-ЗЗ залишається одним із найменш вивчених аутоімунних розладів, попри те що вражає практично будь-який орган: підшлункову залозу, слинні та слізні залози, жовчні протоки, нирки, щитоподібну залозу тощо. Перебіг IgG4-RD супроводжується утворенням склеротичних пухлиноподібних мас, які містять щільні лімфоплазмоцитарні інфільтрати зі значною кількістю IgG4-плазматичних клітин, тому ця хвороба нерідко помилково діагностується як рак, інфекція чи інший аутоімунний розлад, наприклад, синдром Шегрена.

Варіанти лікування IgG4-ЗЗ обмежені: глюкокортикоїди (з усім спектром побічних ефектів при тривалому застосуванні); деплеція В-клітин ритуксимабом або інебілізумабом, які повністю знищують В-лімфоцити, залишаючи пацієнтів вразливими до інфекцій.

Обекселімаб пропонує принципово інший підхід. Це біспецифічне гуманізоване моноклональне антитіло, яке одночасно звʼязується з CD19 і FcγRIIb. Замість того щоб знищувати В-клітини, обекселімаб їх «заспокоює», зупиняючи надмірну проліферацію та продукцію антитіл без клітинної загибелі. Рівень циркулюючих В-лейкоцитів знижується, але залишається вище порогу деплеції, що зберігає базовий імунний захист і його здатність до швидкого відновлення після припинення терапії.

Результати дослідження III фази INDIGO, представлені на конгресі EULAR 2026, підтвердили цю концепцію на практиці. В ньому брали участь 194 дорослих з активним IgG4-RD, які пройшли стандартний курс терапії глюкокортикоїдами, після чого його відміняли до 8-го тижня. Далі учасники отримували щотижня або підшкірні інʼєкції обекселімабу 250 мг, або плацебо.

Через 52 тижнів загострення було зафіксовано лише у 26,8% пацієнтів,яких лікували обекселімабом, проти 54,6% у групі плацебо. Повної ремісії на 52-му тижні досягнули 31,7% пацієнтів з групи активної терапії проти 19,6% з контрольної.

Обекселімаб мав сприятливий профіль безпеки. Найбільш поширені побічні ефекти, асоційовані з експериментальним препаратом: біль у суглобах, застуда, алергічні реакції, діарея. Серйозні небажані явища траплялись рідше в групі обекселімабу (10,3%), ніж у групі плацебо (18,6%), що пояснюється нижчим рівнем застосування кортикостероїдів.