Фінська модель регулювання аптек: що може перейняти Україна

Голова підкомітету з фармацевтичної галузі Сергій Кузьміних повідомив про спільну нараду українського парламентського Комітету з питань здоров’я нації з делегацією Комітету із соціальних питань та охорони здоров’я фінської Едускунти.

Під час зустрічі українські парламентарі ознайомилися з ключовими тенденціями фармацевтичного ринку Фінляндії. Так, у 2022 році фінські споживачі витратили близько 4 млрд доларів на ліки, з яких 82% продажів припадало на рецептурні препарати, а безрецептурні становили лише 12%. Для порівняння, в Україні рецептурні засоби займають трохи більше половини у натуральному вираженні.

Фінляндія є потужним гравцем на європейському фармринку, проте залишається імпортозалежною: країна експортує ліків на 1,24 млрд доларів, тоді як імпортує удвічі більше — близько 2,5 млрд доларів. При цьому лише у 2023 році в галузь було інвестовано понад 460 млн євро, половина з яких спрямована на дослідження та розробки (R&D).

Окремо українських колег зацікавили особливості фінського законодавства у сфері фармацевтики:

• ліцензію на аптеку може отримати лише фармацевт, який є її власником і керівником;
• дистриб’ютори реалізують препарати за єдиними цінами для всіх аптек;
• при продажу рецептурних ліків фармацевт зобов’язаний запропонувати найдешевший аналог;
• кожна аптека повинна мати двотижневий запас основних препаратів;
• регулятор щороку звітує уряду про націнки та чинники, що впливають на ціноутворення.

За словами Кузьміних, ці правила суттєво відрізняються від українських реалій, але демонструють ефективність у Фінляндії та можуть стати орієнтиром для вдосконалення української фармсистеми.