- Категорія
- Новини
Як аптеки обходять закон та наражають пацієнтів на небезпеку: через дефіцит фармацевтів ліки продають люди без освіти
- Дата публікації
В Україні діють чіткі ліцензійні умови: кожна аптека повинна мати укомплектований штат працівників із відповідною фармацевтичною освітою. Мінімальний рівень — фаховий молодший бакалавр або молодший спеціаліст за спеціальністю «Фармація, промислова фармація». Винятки існують лише для сіл та прифронтових територій, де дозволено працювати людям із загальною медичною освітою. Про це йдеться в матеріалі видання Економічна правда.
Порушення на тлі війни та відсутності перевірок
Під час повномасштабної війни і на фоні заборони державних перевірок аптеки почали масово обходити правила. За словами співрозмовників на фармринку та у владі, у деяких закладах на роботу беруть людей, які взагалі не мають стосунку до медицини. Вони не розуміють, які ризики несуть препарати, які пропонують клієнтам.
Статистика і «паперові» фармацевти
За даними електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ), в Україні зареєстровано близько 28 тисяч фармацевтів. Якщо поділити цю цифру на кількість аптек (18 280), виходить у середньому 1,5 фармацевта на заклад. Але у владі сумніваються, що ці дані відображають реальність.
«Достатньо «на папері» мати одного фармацевта, щоб аптека висвітилася в ЕСОЗ. При цьому реально може працювати три каси, де лише одна людина кваліфікована, а решта — незрозуміло хто», — пояснює співрозмовник Економічної правди в уряді.
У таких випадках часто використовується один акаунт у системі: реальний фармацевт зареєстрований, але під його профілем працюють інші співробітники. Це означає, що рецептурні препарати можуть відпускати люди без належної освіти.
За словами співрозмовників ЕП на фармринку та в регуляторних органах, під час великої війни та на тлі заборони державних перевірок аптеки почали порушувати правила щодо наявності освіти в продавців ліків.
«На роботу наймали людей, взагалі не повʼязаних з медициною, які не розуміють, що вони пропонують покупцю», – каже співрозмовник ЕП у владі.
Чи дійсно аптеки беруть на роботу без освіти: експеримент ЕП
Журналісти Економічної правди вирішили перевірити, чи можливо влаштуватися фармацевтом в українську аптеку без профільної освіти. Для цього вони створили вигадане резюме з неповною вищою освітою за спеціальністю «Акушер» та вказали, що шукають роботу в Києві.
Відгуки від трьох великих мереж
Резюме отримало відповіді від рекрутерів одразу трьох великих аптечних мереж — «Доброго дня», «Аптека низьких цін» та «Подорожник». Попри те, що з такою освітою можна працювати лише у сільській місцевості або прифронтових територіях, менеджери готові були розглядати кандидата на роботу в столиці.
В одній із мереж навіть пропонували офіційне працевлаштування «під прикриттям», не пояснивши, що саме мається на увазі. В іншій зазначили: «Ми вас можемо взяти, але ви будете оформлені як касир».
«Так було раніше, тепер змінилося»
Деякі рекрутери підтвердили, що практика найму без профільної освіти справді існувала раніше.
«До цього розглядали кандидатів з різною освітою і досвідом. Зараз потрібна фармацевтична освіта», — сказала рекрутерка однієї з мереж.
Експеримент ЕП показав: хоча формально аптеки мають право наймати лише фармацевтів, у реальності існують лазівки. Частина мереж продовжує використовувати схеми з «прикриттям», оформлюючи співробітників на інші посади.
Ризики для пацієнтів
Фахівці наголошують: відсутність профільної освіти у працівника аптеки напряму загрожує безпеці пацієнтів. «Деякі протизапальні ліки є агресивними для інших органів, і фармацевт має пояснювати такі ризики. Людина без освіти цього не зробить», — каже один з учасників фармринку.
