Сімейна лікарка Анастасія Сороколат: Якщо «відчуваєте» серце – вже час до лікаря

Якщо в родині були випадки ранньої смертності від інфаркту міокарда, чи потрібні регулярні обстеження?

Лікарка наголосила, що чекапи і профілактичні огляди є обовʼязковими, адже профілактика – це запобігання захворюванням. Чекапи варто проходити хоча б один раз на рік. Найбільш елементарн обстеженняі – це загальний аналіз крові, флюорографія. Після 30-40 років лікар може призначити ліпідограму чи біохімічне обстеження. 

Чи можна за допомогою генетичного аналізу дізнатися про ризик розвитку серцево-судинних захворювань?

«Це дуже дивовижно, що ми можемо зараз лікувати ці захворювання на генетичному рівні», – зазначила Анастасія Сороколат. 

Як пацієнту зрозуміти, чи є лікування ефективним?

За словами лікарки, по-перше, фахівці орієнтуються на якість життя пацієнта: чи зникли в нього скарги, з якими він звертався, чи покращилася його активність. І, звичайно, лікарі враховують дані додаткових обстежень, результати аналізів та інструментальних досліджень, зокрема ЕКГ.

До чого може призвести завчасне припинення прийому ліків?

«Це спостерігається дуже часто: якщо не болить, людина не приймає ліки. І пацієнти не розуміють, що деякі препарати потрібно приймати пожиттєво. Але інколи людям здається, що це «зайва таблетка», зайві обовʼязки, зайві незручності. І вони не усвідомлюють подальших ризиків. Таке трапляється тому, що немає обізнаності серед пацієнтів», – зауважила Анастасія Сороколат.

Як зрозуміти, що варто звернутися до лікаря через проблеми із серцем?

Анастасія Сороколат наголосила, що візит до лікаря обовʼязковий, якщо людина «відчуває», де розташоване серце, якщо її турбують порушення рухів, ритму, тахікардія чи брадикардія, екстрасистолії: «Тобто щось не так. І це вже дзвіночки, що потрібно звернутися до сімейного лікаря, який за потреби направить до кардіолога». 

Як зменшити вплив стресу на серце?

«Це моя улюблена тема. Зараз я навчаюся в магістратурі із психології і бачу, що стрес – це ризик, який зумовлює дуже багато захворювань. І на тлі стресу у пацієнтів ми нині спостерігаємо і гіпертонічну хворобу, і цукровий діабет, і захворювання кишківника та шлунка. І ми бачимо, що зі стресом треба працювати. Треба також розуміти, як із ним працювати, як на нього реагувати. Але стрес – це не катастрофа, і він рухає нас вперед. Водночас нам потрібно розуміти, що таке стрес, що таке дистрес, а що таке еутрес, тобто який стрес є шкідливим. Є певні техніки дихання, практика ведення щоденника, фізичні вправи, здоровий сон. Це може знизити ризик втрати стресостійкості і сприяти більш якісному життю», – розповіла лікарка.