В українській реформі ціноутворення є свої ноу-хау

Хоча в цілому Україна обрала підходи до ціноутворення, які використовувалися чи використовуються в інших країнах й добре себе зарекомендували. Наприклад, зовнішнє реферування цін, Національний каталог цін (у багатьох країнах ЄС інформація про ціну на лікарські засоби теж є доступною). Також в українській реформі закладено механізм, який використовується в деяких країнах ЄС: на генерик не можна задекларувати ціну більше ніж 75% від вартості оригінатора. Бо, на жаль, в Україні є випадки, коли оригінатори і генерики коштують однаково.

Однак у реформі є й національні ноу-хау. Серед таких Едем Адаманов назвав регулювання аптечних націнок на OTC-групу. «В ЄС чи інших країнах такого не існує. Зазвичай щодо ОТС там вільний ринок. Але ми були вимушені піти на такий крок, оскільки було дуже багато інформації про те, що деякі аптеки роблять великі націнки. Тому ми вважаємо, що на даному етапі, поки у нас не збалансувався ринок цінового реферування, декларування цін, обмеження націнок на OTC-групу було необхідним кроком. Можливо, надалі практика покаже, що не потрібно взагалі регулювати OTC-ринок, і тоді ми як регулятор будемо дивитися, чи дійсно можливо переглянути цю позицію. Але станом на сьогодні вона незмінна», – сказав заступник міністра.

Ще одним українським ноу-хау можна вважати ініціативу жорстко регулювати відсоток маркетингу, чого немає в Європі. «Є обмежена кількість країн, де він регулюється, але не так жорстко, як пропонується у нас. Ми ж відобразили в проєкті постанови, який пішов на громадське обговорення, що рецептурка не може маркетуватися, це абсолютно неприйнятно», – зазначив Едем Адаманов. Він назвав жорстке врегулювання відсотка маркетингу вимушеним кроком. Бо ринок показав, що сам себе не може збалансувати. Тож якщо він не впорався з цим завданням, доводиться втрутитися державі. Бо це може впливати на ціну лікарського засобу для споживача.