Ціни на ліки посварили фармвиробників та аптеки

Останні пів року український ринок ліків лихоманить. На тлі підвищення цін на лікарські засоби великі аптечні мережі та фармвиробники звинуватили один одного в спробах отримати надприбутки та розгорнули кампанії у ЗМІ. Конфлікт стрімко набув масштабу, який змусив втрутитися владу на чолі з президентом України Володимиром Зеленським. У причинах підвищення цін та тих, хто на цьому вигравав найбільше, розбиралися журналісти РБК-Україна.

Наразі виробники зменшили відпускну вартість ліків на ТОП-100 препаратів на 30%. Проте причина конфлікту досі не усунена. Аптечна професійна асоціація України наполягає, що аптечні заклади опинились на межі фінансової кризи, і найближчими місяцями Україна може зіткнутися із масовим закриттям аптек. Тож хто насправді заробляє на таблетках для українців? І чи є можливість реально знизити ціни на ліки?

Чому зросли ціни на ліки

Українці щорічно споживають ліків приблизно на 150 млрд грн. В упаковках це – приблизно 1 млрд. При цьому 87% від цих цифр припадає на роздрібне споживання лікарських засобів. Тобто 9 з 10 упаковок ліків українці купують власним коштом в аптеках. На тлі спаду економіки, зростання рівня безробіття, стрімкого скорочення доходів населення в умовах війни цінники в аптеках, які й до того вражали, перетворилися на фактор дратування суспільства. За оцінками, середньозважена роздрібна ціна упаковки ліків з січня 2022 року по січень 2025 зросла на 79%. Є приклади, коли ціна упаковки ліків зросла вдвічі-втричі та більше.

Чому так сталося? По-перше, частина лікарських засобів – імпортні, тож їхня ціна напряму залежить від курсу гривні до долара або євро. По-друге, погіршилася логістика, що теж не сприяє зменшенню цін. Ціни на ліки від українських виробників (які, до речі, виготовляють близько 80% усіх лікарських засобів, які споживаються в країні), менше залежать від курсу. Але й на них впливає інфляція: обладнання та частина сировини – також імпортні, зросла вартість електроенергії, палива, заробітні плати, податки та інші виробничі видатки. В тому числі з’явилися видатки та збитки, пов’язані з війною, яких раніше взагалі не було. За розрахунками Асоціації виробників ліків України, для вітчизняних фармвиробників зростання середньозваженої відпускної ціни упаковки за 3 роки склало від 18% до 45%. Решту зростання ціни забезпечує націнка дистриб’юторів та аптек. Залежно від лікарського засобу, особливостей його зберігання, умов продажу та інших факторів сума націнки в гривні за 3 роки сукупно збільшилась на 125-340%.

Маркетингові послуги – це ще один компонент кінцевої ціни лікарських засобів. Виробники та імпортери ліків сплачують аптекам від 5% до 70% роздрібної ціни за те, щоб він знаходився на аптечній полиці, а провізор пропонував його покупцю. Тобто коли ви питаєте в аптеці «щось від застуди», вам дають не те, що краще чи дієвіше, а те, за що аптеці заплатили більше.

І саме ці договори є ключовим каменем спотикання. Адже вони змушують виробників ліків конкурувати між собою не в якості та ціні лікарського засобу, а в тому, хто домовиться про кращі умови роздрібних продажів. А це, своєю чергою, збільшує видатки виробників і кінцеву ціну на ліки, бо найсприятливіші умови отримує той, хто більше заплатить аптечній мережі.

Детальніше про те, з чого складається ціна на ліки, як її до невпізнання змінюють маркетингові договори, хто в ланцюжку ціноутворення виявився в найбільшому виграші й чи закінчиться конфлікт та в підсумку знизяться ціни – читайте у матеріалі РБК-Україна.