Сергій Кузьміних: «Фармацевтичні послуги мають надавати фахівці»

За відсутності цілісного відкритого державного реєстру фармацевтичних працівників в Україні важко визначити, скільки фахівців з відповідною освітою надають аптечні послуги. Водночас такий реєстр сприяв би здійсненню державою функцій нагляду та контролю, гарантував би надання якісної аптечної послуги громадянам, а також дозволяв би ідентифікувати випадки порушення відповідних ліцензійних вимог.

Про це написав у своєму депутатському зверненні до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля народний депутат України, голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації Сергій Кузьміних, де висловив прохання надати інформацію про кількість дипломованих фармацевтів, їх рівень освіти та віковий розподіл.

У своєму зверненні Кузьміних посилається на Основи законодавства України про охорону здоров’я, Закон України «Про лікарські засоби» та Ліцензійні умови, затверджені постановою Кабміну від 30 листопада 2016 року № 929. Усі ці документи вимагають наявності фахової освіти у працівників аптек, однак на практиці держава не має механізмів перевірки — через відсутність єдиної бази даних.

 Тож депутат звернувся до уряду з проханням надати докладну інформацію про кадровий склад у сфері фармації, зокрема, про:

• кількість осіб працездатного віку, які закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та мають фармацевтичну спеціальність;
• кількість осіб працездатного віку, які мають документ про вищу освіту не нижче початкового рівня (короткого циклу) вищої освіти за спеціальністю «Фармація, промислова фармація»;
• кількість осіб працездатного віку, які мають документ про вищу освіту не нижче першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю «Фармація, промислова фармація», з віковим розподілом;
• кількість фахівців працездатного віку з вищою освітою другого (магістерського) рівня за спеціальністю «Фармація, промислова фармація», які мають сертифікат провізора-спеціаліста, виданий закладом післядипломної освіти, або посвідчення про присвоєння (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії, з віковим розподілом;
• кількість осіб працездатного віку, які мають документ про вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня за спеціальністю «Фармація, промислова фармація» та сертифікат провізора-спеціаліста за спеціалізацією «Організація та управління фармацією» або атестовані за цією спеціалізацією з присвоєнням (підтвердженням) відповідної категорії, з віковим розподілом;
• кількість осіб працездатного віку, що мають документ про вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня за спеціальністю «Фармація, промислова фармація», сертифікат провізора-спеціаліста, виданий закладом післядипломної освіти, або посвідчення про присвоєння (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії та мають стаж роботи за спеціальністю «Фармація, промислова фармація» не менше 2 років, з віковим розподілом.

Кузьміних наголосив, що «це допоможе оцінити реальний стан галузі та напрацювати рішення для її подальшого розвитку».

«Аптека — це не просто місце продажу, а заклад охорони здоров’я. Тому фармацевтичні послуги мають надаватися виключно спеціалістами з відповідною освітою. Це моя принципова позиція!» — підкреслив Кузьміних.

Він навів приклад Німеччини, де фармацевти не можуть працювати без офіційного дозволу. Їхні дані вносяться до професійних реєстрів, які ведуться фармацевтичними палатами окремих федеральних земель. Цей підхід дозволяє контролювати діяльність і гарантує захист пацієнтів.

«Чи можемо ми запровадити аналогічну систему в Україні? Так, але для цього потрібна політична воля та відповідні зміни в законодавстві», — додав нардеп.

Також у своєму дописі на Facebook Кузьміних повідомив, що у 2025 році передбачено розробку цілісного закону про організацію фармацевтичної (аптечної) діяльності.

Майбутній закон, за словами нардепа, має стати основою для продовження реформування фармацевтичного ринку. Його ключові завдання:

• Встановлення єдиних кваліфікаційних вимог для фармацевтів;
• Визначення чітких вимог до персоналу аптек (на кшталт одна каса – один фармацевт) ;
• Запровадження єдиного реєстру фармацевтичних працівників;
• Підвищення контролю за дотриманням ліцензійних умов;
• Покращення доступу українців до якісних аптечних послуг;
• Запровадження фармпослуги.