Юлія Тимошенко озвучила результати роботи ТСК та напрацьовані комісією пропозиції

Обмеження для дистриб’юторів, демонополізація ринку, створення постійно діючих кредитних ліній для аптечних мереж, продаж усіх ліків через е-каталог системи Прозоро, що дасть можливість відкрито формувати ціни на них. Ці та інші пропозиції ТСК обговорили на засіданні профільного Комітету.

24 січня на засіданні у Комітету з питань здоров’я нації, де розглядалося питання реформування фармацевтичного ринку, свої пропозиції презентували МОЗ та ТСК на чолі з Юлією Тимошенко, яка ініціює поправки до законопроєкту №11493, що мають на меті зруйнувати монополію дистриб’юторів та знизити ціни на ліки.

У своєму виступі голова ТСК передусім зазначила, що тривожні сигнали, які надходили від громадян України та учасників фармацевтичного ринку, підтвердилися. «Проблема в тому, що ціни на частину медичних препаратів в українських аптеках значно вищі, ніж у європейських аптеках, тож деякі українські родини почали купувати ліки в Польщі, в Чехії, Словаччині тощо. Я вважаю, що це екстраординарна ситуація, коли в одній з найбідніших країн Європи лікарські засоби мають найвищу ціну при сумнівній якості», — сказала вона.

Монополія – антагоніст ринку, тож ринку немає

Голова ТСК зазначила, що у госпітальному сегменті фармринку, а це приблизно 10-15% від його загального обсягу, наразі існує ринкова ситуація й нормальні ціни на ЛЗ, там працює приблизно 50 дистрибʼюторів. А от щодо аптечного сегмента – то весь він ділиться між двома дистрибʼюторами: «Оптіма» і «Бадм», які створили абсолютно нездорову монопольну ситуацію на ринку. «Точніше, монополія – це антагоніст ринку, тобто ринку немає, — зауважила Юлія Тимошенко. — У цій ситуації як вітчизняні виробники, так і аптечні мережі, по суті перебувають у рабстві двох дистрибʼюторів. І в підсумку це призвело до величезних заборгованостей, по всьому ланцюгу взаємних контрактних відносин борги вже досягли мільярдних обсягів. До всього ціни на ліки в аптеках недопустимо високі. Крім того, ми встановили, що існують маркетингові угоди, їх можна назвати маркетингові відкати, які зашкалюють — 60-70% від ціни. Диктат, шантаж, тіньові заборони іншим дистрибʼюторам торгувати, тобто, практично криміногенна, нездорова монопольна ситуація на ринку».

Також Юлія Тимошенко констатувала, що «Бадм» і «Оптіма» діють скоординовано.

«Якщо ви подивитеся по всіх показниках їх господарської діяльності, то в них все 50 на 50 — рівний прибуток по року, рівна вартість активів, рівна вартість обсягів торгівлі. Тобто, це, по суті, картельна змова, яка абсолютно чітко встановлена, в тому числі АМКУ, — сказала вона. — Навіть на упаковках ліків вони пишуть, що дистрибʼюцію проводять спільно. І ми вам готові надати фото з упаковок коробок лікарських засобів, де ви це побачите».

Закупівлі всіх ліків – через е-каталог

Пропозиції, які озвучила Юлія Тимошенко від ТСК на засіданні Комітету:

1. Визначити, що таке дистрибʼютор та дистрибʼюторська мережа.

2. Ввести 20% обмеження на закупівлю однієї номенклатурної позиції лікарського засобу (як по імпорту, так і у вітчизняних виробників) одним дистрибʼютором, але якщо від інших дистрибʼюторів не буде офіційних, письмових замовлень на цей ЛЗ, тоді можна продавати більше ніж 20% тим дистрибʼюторам, які вже працюють на ринку. Така поправка внесена з урахуванням зауважень, що жорстке обмеження у 20% може дестабілізувати ринок.

3. Усі без винятку лікарські засоби мають закуповуватися аптечними мережами в електронному каталозі, в системі Прозорро, це дасть можливість відкрито формувати ціну.

4. Відкрити постійно діючі кредитні лінії для аптечних мереж за програмами 5-7-9% вартості кредиту, які нададуть можливість наповнити обіговими коштами фармацевтичний ринок і здійснювати закупки в електронній системі на конкурентних умовах у всіх, хто пропонує лікарські засоби для аптек. Це і виробники, і всі дистрибʼютори.

Як зазначила Юлія Тимошенко, правильно побудований ринок не може регулювати правила окремо для виробника, окремо для дистрибʼютора, окремо для аптек. Він має регулювати всі ринкові стосунки, й найбільш ефективним інструментом такої регуляції є електронний каталог.

Тому що, впевнена голова ТСК, у ньому буде доступ до імпортованих препаратів, ЛЗ, які виробляються в Україні, всіх дистрибʼюторів, і закупівля лікарських засобів через е-каталог дасть можливість отримувати нормальну ринкову ціну практично на весь спектр лікарських засобів. Також імпортовані препарати за ціною конкуруватимуть з препаратами вітчизняного виробництва. Все це призведе до зниження вартості лікарських засобів в аптеках.

У ТСК готові підтримати пропозицію МОЗ щодо того, що розпочати потрібно з визначення індикативних цін через торги, але цього недостатньо, тож це має бути лише першим етапом. Бо, на думку Юлії Тимошенко, неможливо перевірити 22 тисячі аптек на предмет того, чи вони закупили препарат за найнижчою ціною і чи вони його пропонують споживачам в першу чергу – для цього потрібно утримувати неймовірні контролюючі системи. Тому на наступному етапі вона пропонує запустити електронні торги хоча б на топ-150, топ-200 препаратів, які визначить МОЗ, а надалі поступово переходити до закупівлі лікарських засобів в аптечні мережі через електронні каталоги. Це гарантовано створить ринкову ціну.

В такий спосіб аптеки зможуть закуповувати препарати як оригінальні, так і генерики різних виробників, що дасть можливість мати весь асортимент, який потрібен споживачам. Також, на її думку, важливо вже під час формування індикативних цін в електронному каталозі, розділити генерики й оригінальні препарати, а, можливо, слід також визначити, що всі інші лікарські засоби цієї лінійки мусять, наприклад, на 20% відрізнятися від індикативних цін.

Однак всі ці методи є ручним регулюванням ринку, найкраще ж спрацює механізм, коли вільно можна буде закупити ЛЗ в електронному маркеті, в системі Прозоро, як у виробників, так і в імпортерів, у дистрибʼюторів, переконана Юлія Тимошенко.

На разі ж 20% обмеження, як для дистрибʼюторів, які працюють з імпортом, так і для дистрибʼюторів, які працюють з вітчизняними виробниками, є надзвичайно важливим, щоб знижувати ціну їх послуги. Бо, як зазначила Юлія Тимошенко, дистриб’ютори підвищують націнки, а маркетингові відкати можуть вдвічі подвоювати вартість препаратів. Без електронного ринку з цим не впоратися, переконана голова ТСК.

Дистриб’ютори мають стати виключно логістичними компаніями

Також вона вказала на те, що в Європейському Союзі нещодавно прийнято документи зі стратегії регулювання відносин на фармацевтичних ринках. «Там взагалі хочуть позбутися такого явища, як дистрибʼютори в якості посередників, тому що вбачають доцільним надання таким компаніям тільки функцій логістики, і в жодному разі не посередницькі функції, тим паче монополізовані», – сказала Юлія Тимошенко. Саме тому, підтримуючи як перший крок ініціативи міністерства, ТСК просить профільний Комітет розглянути її пропозиції якомога швидше, прийняти відповідне рішення і вже на наступній сесії проголосувати ці зміни й запустити їх в роботу. Юлія Тимошенко переконана, що це забезпечить демонополізацію ринку в аптечному сегменті, що допоможе вдвічі знизити ціни на лікарські засоби в аптеках. А також підтримати малі аптеки, тому що регіональні дистрибʼютори не можуть порівнятися за своєю потужністю з монополістами, і вони не мають доступу для того, щоб купити вітчизняні ЛЗ через шантаж виробників з боку двох дистрибʼюторів-монополістів.

P.S. За результатами розгляду питання Комітет підтримав пропозиції народних депутатів Валерія Дубіля щодо невідкладного винесення на засідання Комітету законопроєкту № 11493, а також Сергія Кузьміних щодо рекомендації Комітету з питань здоров’я нації розробити законопроєкт щодо врегулювання аптечної та фармацевтичної діяльності.