- Категорія
- Новини
Гліфлозини не збільшують ризик значних остеопоротичних переломів
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
185
Попри очевидні переваги препаратів цього класу, клініцисти все ще побоюються потенційних ризиків, з якими повʼязано з використання таких ліків.
Гліфлозини, вони ж інгібітори натрійзалежного котранспортера глюкози 2 типу (SGLT-2) – відносно новий клас цукрознижувальних препаратів, що забезпечують глікемічний контроль за рахунок інсулінозалежного механізму дії, повʼязаного з підвищенням виведення глюкози із сечею. Незважаючи на очевидні (і численні) позитивні ефекти інгібіторів SGLT-2, серед діабетологів продовжуються спори щодо можливого підвищення ризику переломів, повʼязаних з використанням таких лікарських засобів.
Нове ретроспективне дослідження, яке проводилося за допомогою даних UK Clinical Practice Research Datalink GOLD (2013-2018), має розвіяти сумніви скептиків.
Загалом до аналізу включили дані 34 960 пацієнтів з діабетом, які розпочали:
- прийом гліфлозинів — 6 579 учасників,
- похідних сульфонілсечовини — 13 767 осіб
- та інгібіторів дипептидилпептидази-4 (ДПП-4) – 14 488 пацієнтів.
Виявилося, що використання інгібіторів натрій-глюкозного котранспортера-2 все ж таки не повʼязане з більш високим ризиком істотних остеопоротичних переломів у порівнянні з використанням похідних сульфонілсечовини, причому незалежно від зміни індексу маси тіла (ІМТ).
Втім, автори опублікували застереження щодо дозування. Так, дослідники виявили, що вплив високих кумулятивних доз інгібіторів SGLT-2 (≥ 6,30 г) все ж таки був повʼязаний з підвищеним ризиком значних остеопоротичних переломів.
