Алгоритм скоротив використання антибіотиків при лікуванні абдомінальних інфекцій на 35%

Дослідження, що охоплювало 90 лікарень в 15 штатах, розподілило медзаклади наступним чином:

• 44 використовували програму, що керувала призначенням антибактеріальних засобів для лікування абдомінальних інфекцій у пацієнтів, які не перебували у відділенні інтенсивної терапії,
• 46 вживали стандартні заходи з контролю за абдомінальними інфекціями.

В першому випадку лікарі отримували комп’ютеризоване повідомлення, яке відображало індивідуальний ризик пацієнта щодо антибактеріальної полірезистентності. Якщо ризик був нижчим за 10%, рекомендувався антибіотик не розширеного спектру дії, а стандартний. Підказки відрізнялися залежно від випадку. Лікарі могли відхилити підказку, але повинні були це обґрунтувати, наприклад, вказати алергію.

Фактори, пов’язані з вищим за 10% ризиком розвитку стійкої інфекції, включали історію резистентної інфекції та попереднє хірургічне втручання на черевній порожнині.

Моделі ризику були розраховані на основі даних 225 000 пацієнтів, які лікувалися від інфекцій черевної порожнини в період з 2017 по 2019 рік. До вибірки увійшло 105 000 пацієнтів — 54 384, які отримували стандартну допомогу, і 50 620, яких лікували «за підказками».

Виявилося, що за рік комп’ютерний промпт, який рекомендував застосування тих чи інших антибіотиків на основі рівня ризику розвитку резистентної інфекції у конкретного пацієнта, зменшив використання антибіотиків розширеного спектру дії приблизно на 35% за рахунок скорочення днів терапії.

Використання ванкоміцину зменшилося на 20%, антисиньогнійних засобів — на 39%.

При цьому між групами не відзначалося суттєвих відмінностей у тривалості госпіталізації або у частоті переведень до відділення інтенсивної терапії, що свідчило про безпеку комп’ютеризованого втручання.