Дослідники скалькулювали інвестиції, необхідні для надання дистанційних медичних послуг

Дослідники скалькулювали інвестиції, необхідні для надання дистанційних медичних послуг

Нерідко поняття телемедицини пов’язують із дороговартісними технологіями. Та чи дійсно для впровадження телемедицини в закладі необхідні значні ресурси?

Фахівці проєкту «Сталий розвиток національних систем охорони здоровʼя (LHSS)» за сприяння НСЗУ провели дослідження «Оцінка ресурсів закладів охорони здоров’я України, пов’язаних із наданням телемедичних послуг». Метою дослідження було проведення аналізу витрат, які несуть медзаклади для надання медичних послуг дистанційними засобами звʼязку.

Аналіз ретроспективно охопив 30 закладів охорони здоровʼя різних регіонів, типу та форми власності. Ознака, яка обʼєднує всі ці заклади — велика кількість взаємодій, проведена засобами дистанційного звʼязку — тобто телеконсультацій.

Аналіз витрат серед учасників дослідження у 2021-2022 роках показав наступне:

  • Не всі медзаклади мали інвестиції в активи для телемедицини, а питома вага таких інвестицій склала не більше ніж 1% у загальному ресурсному забезпеченні закладів.
  •  Більшість інвестицій були залучені в забезпечення робочих місць працівників, які надають телемедичні послуги (офісні пристрої, меблі, компʼютерна техніка та гарнітура), а на підготовку персоналу за напрямом телемедицини протягом 2021-2022 років заклади кошти зовсім не витрачали.
  •  Витрати, пов’язані з наданням послуг телемедицини, мали всі заклади. Найбільшою їх частиною була оплата праці медичних працівників.
  •  Оплата медичних послуг засобами телемедицини забезпечувалася переважно за ПМГ.

Отже, результати дослідження показали, що для впровадження віддалених медичних послуг у закладі охорони здоровʼя не обовʼязково потрібні значні інвестиції у спеціалізоване обладнання чи умови праці. Відтак, для забезпечення виконання вимог для надання телемедичних послуг у рамках Програми медичних гарантій медзакладам не потрібні значні ресурси та витрати.