Категорія: Новини

Анестезія під ЕЕГ-моніторингом не зменшує ризик післяопераційного делірію

Дата публікації: 20 червня 18:00
Кількість переглядів: 179

Післяопераційний делірій – клінічний синдром, повʼязаний зі збільшенням часу перебування на ШВЛ, тривалості лікування у відділенні інтенсивної терапії та госпіталізації загалом, який також підвищує ризик когнітивних порушень після виписки.

Нове випробування ENGAGES-Canada, за словами його авторів, «висвітлює ключове питання про післяопераційний делірій, актуальне для пацієнтів, яким проводять як серцеві, так і несерцеві хірургічні процедури».

Рандомізоване клінічне дослідження ENGAGES (Electroe ncephalography Guidance of Anesthesia to Alleviate Geriatric Syndromes)-Canada показало, що під час кардіохірургічного втручання пацієнти, які отримували анестезію під електроенцефалографічним контролем, і пацієнти, які отримували стандартний догляд, мали подібну частоту післяопераційного делірію.

Загалом в ENGAGES-Canada було зараховано 1 140 пацієнтів віком від 60 років, яким проводили кардіохірургічне втручання в чотирьох канадських лікарнях.

Учасників випадковим чином розподілили в групи

або анестезії під контролем ЕЕГ,
або стандартного догляду – на основі рівня інгаляційного анестетика і гемодинаміки.

Первинна кінцева точка була визначена як випадки делірію, що відзначалися протягом 1-5 днів після операції.

З’ясувалося, що анестезія під електроенцефалографічним контролем суттєво не зменшує частоту післяопераційного делірію порівняно зі стандартом догляду: у кожні групі цей стан спостерігався приблизно у 18% пацієнтів.

Також було визначено, що мінімізація часу пригнічення спалаху і зменшення дози летких анестетиків може не вплинути на результати у літніх людей після кардіохірургічного втручання. Так, зменшення летких анестетиків на 17,5% в групі пацієнтів, які отримували допомогу під контролем ЕЕГ і демонстрували патерн «спалах-пригнічення», виявилося недостатнім для запобігання делірію.

«Чому при певній дозі анестетика у деяких пацієнтів спостерігається пригнічення спалаху, а в інших — ні? І чому у пацієнтів, які у відповідь на анестетики більш чутливі до розвитку пригнічення спалаху, частіше розвивається післяопераційний делірій? Відповіді на ці запитання можуть допомогти виявити осіб із найбільшим ризиком післяопераційної когнітивної дисфункції та відібрати їх для втручання з профілактики делірію», — вважають дослідники.