Нема мізків — нема проблем: неймовірний інтелект медуз змінив фундаментальні уявлення про ЦНС

Нема мізків — нема проблем: неймовірний інтелект медуз змінив фундаментальні уявлення про ЦНС /Wikipedia.org

Медузи — істоти більш розвинені, ніж вважалося раніше. Нове дослідження данських учених показало, що ці безхребетні мають дивовижні інтелектуальні здібності.

Визначний еволюційний успіх медуз важко заперечувати: вони живуть і процвітають на Землі понад 500 мільйонів років. Однак усі вважали їх примітивними (вважай «розумово обмеженими») істотами – адже чим розвиненіша нервова система, тим вищий інтелектуальний потенціал має організм, а у медуз з цим параметром якось не склалося.

Проте фахівці з Копенгагенського університету зруйнували цей стереотип. Їхня робота продемонструвала, що карибські коробчаті медузи здатні навчатися на набагато складнішому рівні, ніж можна було уявити – і це все попри те, що у кнідарій відсутній мозок, а в запасі у них є лише одна тисяча нервових клітин!

«Науковий потенціал» Tripedalia cystophora

Вже понад десять років нейробіолог із Копенгагенського університету Андерс Гарм досліджує кубомедуз, одних з найотруйніших істот у світі. Виявляється, не такі прості, як вважалося ще донедавна.

Кубоподібна медуза Tripedalia cystophora має складні очі, схожі на камеру. Щоб паралізувати свою жертву, медуза використовує нематоцисти — жалкі органели, «заряджені» отрутою.
Кубоподібна медуза Tripedalia cystophora має складні очі, схожі на камеру. Щоб паралізувати свою жертву, медуза використовує нематоцисти — жалкі органели, «заряджені» отрутою.

«Вважалося, що медузи освоюють лише найпростіші форми навчання, такі як звикання. Тепер ми побачили, що медузи мають набагато більш розвинену здатність до навчання і що вони дійсно можуть вчитися на своїх помилках, змінюючи поведінку», — каже Гарм, зазначаючи, що однією з найдосконаліших властивостей нервової системи є здатність запамʼятовувати та вчитися, тобто змінювати поведінку з урахуванням досвіду.

Інтелектуальні здібності медуз

Команда Гарма вивчала карибську коробчату медузу Tripedalia cystophora, маленьку кишковопорожнинну тварину розміром з ніготь. Полюючи на крихітних ракоподібних серед коренів мангрових чагарників, кубомедузи використовують свою потужну зорову систему, що включає 24 ока. Для полювання вирішальне значення має оцінка відстані, й тут ключовим моментом є здатність уловлювати контраст.

«Експерименти показують, що контраст, тобто наскільки темний корінь відносно води, використовується медузами для оцінки відстані до коріння, що дозволяє їм у потрібний момент повернути. Контрастність щодня змінюється через дощову воду, водорості, хвилі тощо. І ми побачили, що з початком кожного нового дня полювання коробчасті медузи навчаються на актуальних контрастах, комбінуючи візуальні враження та відчуття під час невдалих маневрів. Таким чином, попри наявність якоїсь жалюгідної тисячі нервових клітин для порівняно: в людському мозку їх близько сотні мільярдів), вони можуть поєднувати тимчасові конвергенції різних вражень і запамʼятовувати звʼязок: це те, що ми називаємо асоціативним навчанням. Насправді процес асоціативного навчання у них проходить так само швидко, як і у менш примітивних тварин, таких як дрозофіли чи миші», — розповіли дослідники.

Карибська медуза. Чорні крапки, розташовані внизу на куполі – центр зору та навчання тварини, який називається ропалія
Карибська медуза. Чорні крапки, розташовані внизу на куполі – центр зору та навчання тварини, який називається ропалія

Для фундаментальної нейробіології це грандіозна новина. Річ у тім, що результати спостережень данських учених кардинально розходяться зі стійкими науковими уявленнями про те, на що здатні (або не здатні) тварини із примітивною нервовою системою. Їх відкриття свідчить, що поглиблене навчання, швидше за все, було однією зі значних еволюційних переваг нервової системи від самого початку еволюції.