Врегульовано алгоритм роботи протезистів-ортезистів та механізм залучення соціальних працівників до реабілітаційних команд

Врегульовано алгоритм роботи протезистів-ортезистів та механізм залучення соціальних працівників до реабілітаційних команд

Рішення уряду вносить зміни до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я та визначає порядок організації залучення соціального працівника до роботи мультидисциплінарних реабілітаційних команд.

Також положення про мультидисциплінарну реабілітаційну команду доповнено новими пунктами з описом функцій протезиста-ортезиста та соціального працівника.

У функціональні обов’язки протезиста-ортезиста, зокрема, входять:

  •  оцінювання та визначення необхідності протезування-ортезування пацієнта,
  •  реалізація програми протезування-ортезування відповідно до загальних мети і завдань, зазначених в індивідуальному реабілітаційному плані,
  •  здійснення підбору протезних або
  • ортезних конструкцій, матеріалів, комплектувальних виробів, додаткових елементів і проведення необхідних замірів,
  •  надання рекомендацій з подальшого протезування або ортезування пацієнтів під час операційного, післяопераційного, медичного та терапевтичного лікування,
  •  здійснення поточного та оперативного контролю, аналіз ходу реалізації програми протезування-ортезування, відповідне коригування програми протезування-ортезування.

Водночас соціальний працівник забезпечує взаємодію пацієнтів зі службою соціального захисту. Зокрема, він може надати пацієнту вичерпну інформацію про наступні питання:

  •  соціального захисту. В тому числі про механіку забезпечення допоміжними засобами реабілітації, призначення соціальної допомоги та виплат, отримання соціальних послуг тощо,
  •  проходження ВЛК (для військовослужбовців) чи МСЕК для встановлення групи інвалідності,
  •  отримання безоплатної правової допомоги та можливості отримання психологічної допомоги за місцем проживання,
  •  алгоритму звернення до центрів зайнятості, можливості соціального супроводу під час працевлаштування та на робочому місці,
  •  діяльності реабілітаційних закладів чи фахівців та можливості отримання психологічної допомоги за місцем проживання.

Також соціальний працівник забезпечує встановлення зв’язків з членами сім’ї пацієнта (за наявності). Він може надати їм психосоціальну підтримку, сприяти відновленню контактів у разі їх втрати та проінформувати щодо будь-яких питань, які стосуються соціального захисту.

Для забезпечення виконання основних завдань соціальний працівник організовує свою роботу із застосуванням базового методу соціальної роботи — ведення випадку за активної участі отримувача послуг без укладення договору про надання соціальних послуг.

Для цього соціальний працівник, зокрема:

  •  установлює контакт (знайомиться) з пацієнтом,
  •  здійснює оцінювання його індивідуальних потреб та визначає сильні й слабкі сторони,
  •  складає план ведення випадку, який є частиною індивідуального реабілітаційного плану людини,
  •  аналізує результати виконання плану ведення випадку та коригує його (за потреби).