Запущено розробку принципово нового класу противірусних препаратів

Фахівці з Університету Нью-Йорка вирішили розглянути як потенційний противірусний засіб пептоїди. Це міметики природних пептидів, які мають противірусні властивості, не піддаються протеолізу і легко проникають через мембрани клітин. У ході експериментів зʼясувалося, що пептоїди руйнують ліпідну оболонку деяких вірусів, що призводить до їхньої загибелі (на безоболонкові віруси вони не діють).

«Ми знайшли ахіллесову пʼяту багатьох вірусів: їхні пухирчасті мембрани. Використання цієї вразливості через руйнування мембрани — перспективний механізм дії для розробки нових противірусних препаратів», — заявили американські дослідники.

Вони перевірили активність пептоїдів проти таких збудників, як віруси Зіка, чикунгунья, лихоманки долини Рифт, а також безоболонковий вірус Коксакі B3. Як і очікувалося, експериментальні пептоїди спрацювали лише перших трьох випадках.

Попри те, що віруси збирають ліпіди з клітини господаря, ліпідний склад їх оболонок варіюється, і ця особливість дозволяє розробникам таргетувати пептоїди.

Для того, щоб зʼясувати, як саме пептоїди впливають на оболонку конкретних вірусів, вчені синтезували ліпідні ʼбульбашкиʼ-везикули, за розміром порівняні з більшістю оболонкових вірусів, з флуоресцентним барвником усередині. Під дією пептоїдів везикули руйнувалися, вивільняючи фарбуючий барвник. Так, автори визначили цільові пептоїди для кожного з досліджуваних вірусів і зʼясували, що ці сполуки впливають суто на оболонку вірусу, не впливаючи на цілісність геному.

Як вважають дослідники, пептоїди мають досить високу інактивуючу активність проти оболонкових вірусів і низьку імуногенність – а це дає надію на розробку нового класу ефективних противірусних лікарських засобів.