Варфарин звинуватили у високому ризику кровотеч

Варфарин звинуватили у високому ризику кровотеч

За повідомленням фахівців з Ісландії, старий антикоагулянт повʼязаний з вищою частотою кровотеч із верхніх відділів ШКТ у порівнянні з пероральними антикоагулянтами прямої дії.

Крім того, варфарин повʼязаний з вищою частотою масивних шлунково-кишкових кровотеч порівняно з апіксабаном.

Дослідники з Рейкʼявіка проаналізували дані з електронних медичних карток понад 7 000 пацієнтів, яким призначали пероральні антикоагулянти в період з 2014 по 2019 рік. Усі випадки шлунково-кишкових кровотеч підтверджувалися вручну шляхом перегляду медкарт.

Клінічно значущу шлунково-кишкову кровотечу визначали як кровотечу, яка призвела до медичного втручання, незапланованого звернення до лікаря або тимчасового припинення лікування. Кровотеча з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту визначалася як кривава блювота або підтверджена кровотеча з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту при ендоскопії, тоді як кровотеча з нижніх відділів шлунково-кишкового тракту визначалася як гематохезія або підтверджена кровотеча з нижніх відділів шлунково-кишкового тракту при ендоскопії. Пацієнти з меленою та невизначеним місцем кровотечі при ендоскопії класифікувалися як такі, що мають шлунково-кишкову кровотечу невідомої локалізації.

Масивну кровотечу визначали як зниження рівня гемоглобіну ≥ 20 г/л, необхідність переливання двох або більше упаковок еритроцитів або кровотечу в закритий простір, такий як заочеревинний.

Усього було ідентифіковано 295 випадків шлунково-кишкових кровотеч, з яких 150 випадків (51%) були класифіковані як «низькі», 105 (36%) як «верхні», а 40 (14%) – невідомої локалізації. Близько 71% пацієнтів потребували госпіталізації, 63% відповідали критеріям потужної кровотечі. 5 пацієнтів померли, у тому числі 3 приймали варфарин (двоє інших приймали апіксабан та ривароксабан).

Загалом варфарин був повʼязаний з подвоєнням частоти кровотеч із верхніх відділів ШКТ, і цей ризик був вищим у чоловіків. Частота кровотеч із нижніх відділів шлунково-кишкового тракту була однаковою для всіх антикоагулянтів (дабігатрана, апіксабану, ривароксабану).

Зазначається, що варфарин повʼязаний з вищою частотою кровотеч із верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ЖКТ), але не з загальною частотою шлунково-кишкових кровотеч. Отже, на думку авторів, варфарин — «неоптимальний вибір» для пацієнтів із високим ризиком кровотеч із верхніх відділів ШКТ.