Гастроентерологи визначили достовірний предиктор доцільності призначення інгібіторів протонної помпи при печії

Результати нового дослідження докорінно змінять практику призначення інгібіторів протонної помпи (ІПП).

Інтерес до зниження призначень ІПП зріс у звʼязку з їх широкою поширеністю, надмірним недоцільним використанням і важкими довгостроковими наслідками. Так, тривале використання ІПП повʼязують із ризиком кишкових інфекцій, пневмонії, раку шлунка, переломів, хронічною хворобою нирок, інфарктами, інсультами та деменцією.

В той самий час значний відсоток пацієнтів із симптомами езофагеального рефлюксу не має гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) і може припинити прийом ІПП.

Результати нового випробування американських гастроентерологів можуть змінити клінічну практику, оскільки визначають найкращий предиктор недоцільності використання ІПП при рефлюкс-симптомах.

Автори нового випробування стверджують, що чотири дні — оптимальний час для бездротового pH-моніторингу, що визначає, які пацієнти можуть припинити прийом ІПП, а які потребують тривалої антирефлюксної терапії.

Бездротовий pH-моніторинг, який проводиться, коли пацієнти не приймають ІПП, — золотий стандарт для визначення аномальної кислотності внаслідок ГЕРХ. Однак час закислення стравоходу та оптимальна тривалість моніторингу – також важливі параметри, які ще вивчені недостатньо. Щоб заповнити цю прогалину, співробітники Каліфорнійського університету в Сан-Дієго-Ла-Холья провели чотирирічне дослідження за участю дорослих пацієнтів, які продемонстрували неадекватну відповідь на більш ніж 8-тижневе лікування ІПП.

Учасників попросили припинити прийом ІПП на 3 тижні, щоб визначити частоту рецидивів після застосування ІПП та встановити аналітичний стандарт для припинення терапії. Протягом 3-тижневого періоду після припинення прийому ІПП не менше ніж на тиждень пацієнтам проводили 96-годинний бездротовий рН-моніторинг. Далі їх попросили не приймати ІПП ще 2 тижні, рекомендувавши використовувати для полегшення симптомів ОТС-антациди.

Як первинну кінцеву точку вибрали те, чи буде успішно скасовано або відновлено прийом ІПП протягом 3 тижнів. Зі 132 пацієнтів 30% змогли припинити прийом ІПП.

Автори дійшли двох ключових висновків, які допоможуть іншим лікарям визначити, коли слід припинити лікування ІПП.

1. Час закислення стравоходу (acid exposure time — AET) менше 4,0% — найкращий предиктор для відміни ІПП. AET менше 4,0% оптимально вказувало на те, що скасування ІПП буде ефективним без погіршення симптомів. 45% (22 з 49 пацієнтів) з AET 4,0% або менше припинили прийом ІПП у порівнянні з 22% (18 з 83 пацієнтів) з AET вище 4,0%.

2. Для прогнозування можливості припинення прийому ІПП 96-годинний моніторинг кращий, ніж 48-годинний і менше. За словами авторів, моніторинг протягом 4 днів дає більш чітке уявлення про тягар впливу кислоти.

«Якщо у вас є пацієнт із печією або болем у грудях, і ви думаєте, що це симптоми рефлюксу, а він не реагує на ІПП, негайно проведіть pH-моніторинг. Якщо після 4 днів спостереження дія кислоти визначається як низька, потрібно скасувати ІПП», — радять дослідники. На їхню думку, у таких випадках слід запідозрити інше захворювання, яке «вимагає іншої терапії».