Новий антикоагулянт ефективно запобігає тромбозам з мінімальними «побочками»

Пероральні антикоагулянти – основні засоби для профілактики та лікування венозних та артеріальних тромбоемболій. Хоча прямі пероральні антикоагулянти замінили собою антагоністи вітаміну K за багатьма показаннями, основним – та надзвичайно небезпечним – побічним ефектом цих препаратів залишається кровотеча. Ризик розвитку кровотеч пояснює недостатнє використання антикоагулянтів у пацієнтів із фібриляцією передсердь та неправильне призначення низьких доз таких ліків. Це також пояснює потребу у розробці більш безпечних антикоагулянтів.

Вчені сподіваються, що гідною альтернативою існуючим антитромботичним засобам стане мілвексіан – новий інгібітор фактору XIa, пероральний антикоагулянт, який відрізняється на тлі аналогічних засобів низькою частотою кровотеч. Препарат був розроблений Bristol-Myers Squibb у партнерстві з Janssen (Johnson & Johnson).

Нещодавно мілвексіан перевірили в новому дослідженні 2 фази AXIOMATIC-TKR, яке проводили в Університеті Макмастера в Гамільтоні (Онтаріо, Канада). 1 242 пацієнти, у яких було заплановано ендопротезування колінного суглоба, випадково розподілили в одну з семи схем терапії мілвексіаном (від 25 мг до 200 мг), яких згодом порівнювали з вибіркою еноксарину, що отримувала підшкірні інʼєкції.

За результатами випробування, венозна тромбоемболія виникла у 21% пацієнтів, які отримували еноксапарин. У пацієнтів, які отримували мілвексіан, це ускладнення розвивалося з різною частотою:

• 21% — 25 мг двічі на день,
• 11% — 50 мг двічі на день,
• 9% — 100 мг двічі на день,
• 8% — 200 мг двічі на день,
• 25% — 25 мг один раз на день,
• 24% — 50 мг один раз на день,
• 7% – 200 мг один раз на день.

Кровотечі виникали у 4% пацієнтів, які отримували мілвексіан, і у 4% пацієнтів, які отримували еноксапарин; великі або клінічно значущі невеликі кровотечі виникали у 1% пацієнтів, які отримували мілвексіан, і у 2% пацієнтів, які отримували еноксапарин.