Дієта проти псоріазу

Про необхідні дієтологічні втручання в комплексному лікуванні псоріазу, якої саме дієти слід дотримуватися, аби попри наявність хвороби, вести звичний спосіб життя й почуватися захищеним від рецидивів, NhePharmaMedia розповів к.мед.н., професор, завідувач кафедри громадського здоров’я та нутриціології НУБіП України, президент Асоціації дієтологів України, автор національних рекомендацій зі здорового харчування Олег Віталійович ШВЕЦЬ.

Природа псоріазу

Якщо можна виділити три основні тези для опису цієї хвороби, які вони?

По-перше, слід розуміти, що хоча псоріаз має мультифакторну етіологію, перш за все, — це імунозапальне захворювання, що й визначає основний напрямок лікування. Ключова роль у його розвитку належить генетичному фактору у поєднанні з дерегуляцією вродженого та адаптивного імунітету. Зовнішні ж тригери – інфекції, ожиріння, гормональний дисбаланс, зниження імунітету, стрес, психоемоційне та фізичне виснаження, медикаменти (бета-блокатори, інтерферони, літій, хлорохін), травми шкіри та шкідливі звички – визначають підвищення ризику виникнення та дебют хвороби або можуть бути тригерами її загострення.

По-друге, важливо пам’ятати, що клінічний перебіг цієї хвороби є гетерогенним – від обмежених шкірних проявів до системного захворювання.

Окрім вульгарного псоріазу, можливі пустульозні, еритродермічні форми, ураження нігтів і розвиток псоріатичного артриту. У значної частини пацієнтів захворювання асоційоване з метаболічним синдромом, серцево-судинними та психоемоційними розладами.

По-третє, комплексне лікування псоріазу (біологічна терапія, застосування імуносупресантів, психотерапія, дієтотерапія тощо) сьогодні дозволяє досягати тривалої ремісії й хорошої якості життя для людей, які живуть з псоріазом. Однак стійкість ремісії залежить від фенотипу хвороби, прихильності до лікування та контролю тригерів.

Які основні тригери псоріазу?

• Інфекції
• Пошкодження шкіри
• Стрес
• Ліки
• Гормони
• Метаболічні розлади
• Нездорове харчування
• Алкоголь та куріння.

Харчування при псоріазі

Що саме можна коригувати за допомогою дієти при псоріазі?

Перш за все, дієта — це важливий компонент комплексного лікування, що допомагає контролювати метаболізм, масу тіла, адже ожиріння може бути незалежним фактором важкого перебігу псоріазу.

Друга мета дієтотерапії – зниження системного запалення.

Третій аспект – покращення відповіді та переносимості фармакотерапії.

Для цих цілей можна підбирати індивідуально для пацієнта певну модель харчування, яка буде ефективною та адаптованою саме для цієї людини.

Найперше, що слід зробити – спробувати нормалізувати вагу, щоб знизити активність псоріазу та покращити відповідь на місцеву, системну терапію та застосування біологічних агентів.

Для цього можна використати гіпокалорійну дієту у поєднанні з оптимізацією фізичної активності.

Інколи пацієнтам з псоріазом рекомендована безглютенова дієта. Але вона має сенс лише у випадку підтвердженої целіакії при виявленні антитіл до гліадину або тканинної трансглутамінази. У загальній популяції пацієнтів з псоріазом переконливих доказів користі безглютенової дієти немає.

Найефективнішою щодо зниження активності псоріазу сьогодні вважають середземноморську дієту. Саме вона, за даними багатьох досліджень найкраще сприяє зниженню PASI (Psoriasis Area and Severity Index) та системного запалення.

Які макронутрієнти та як впливають на запалення, чи мають вплив на імуногенність?

Роль макронутрієнтів у розвитку запалення (зокрема, вірусного), а також забезпеченні нормальної імунної відповіді на інфекцію сьогодні добре вивчені. Під час пандемії COVID-19 ми ще раз пересвідчилися: люди, які дотримуються балансу мікро- та макронутрієнтів у своїй дієті, тобто повноцінно харчуються, – краще протистоять інфекції та володіють адекватним імунним захистом.

Оптимальний статус поживних речовин допомагає організму знизити запалення та окисний стрес, зміцнити імунну систему.

Наприклад, споживання адекватної кількості білка є ключовим для ефективного синтезу антитіл, тоді як дефіцит поживних речовин, зокрема цинку та вітаміну A, пов’язаний із підвищеною сприйнятливістю до інфекцій.

Водночас доведено, що окремі харчові компоненти — вітаміни C і E, каротиноїди та поліфеноли — мають виражені антиоксидантні та протизапальні властивості.

Крім того, деякі з цих сполук здатні модулювати активність транскрипційних факторів NF-κB і Nrf2, що відіграють важливу роль у регуляції запалення й окиснювального стресу. Вітамін D, взаємодіючи з рецепторами клітинного входу, зокрема ангіотензинперетворювальним ферментом 2 (АПФ2), може сприяти елімінуванню вірусної інфекції на клітинному рівні. Харчові волокна, які ферментуються кишковою мікробіотою з утворенням коротколанцюгових жирних кислот, також чинять протизапальну дію.

Який білок краще впливає на статус запалення – тваринний чи рослинний?

За даними досліджень, як тваринний так і рослинний білок є важливим у постачанні «будівельних матеріалів» для імунної системи. Збалансована дієта з присутністю протеїнів різного походження є оптимальною для запобігання запальним та аутоімунним патологічним станам.

А щодо жирів – тваринні чи рослинні?

Насичені жирні кислоти (тваринні жири) в денному меню краще замінити на рослинні. Сучасні дослідження демонструють, що:

• обмеження споживання насичених жирних кислот (тваринних жирів) пов’язане зі ↓ рівня СРБ та IL-8;
• споживання моно- та поліненасичених жирних кислот, Омега-6 ПНЖК (рослинних жирів) може мати прозапальний ефект;
• споживання Омега-3 та Омега-9 справляє протизапальний ефект.

Які вітаміни володіють протизапальним ефектом?

На сьогодні доведена протизапальна й антиоксидантна дія вітамінів та їхніх метаболітів: А, В1, В2, В3, В5, В6, В7, В9, В12, С, D, E, K.

Так, наприклад:

- вітамін А промотує фагоцитоз та активність Т-клітин (NK);

- вітаміни С та Е нейтралізують вільні радикали, підвищують активність Т-клітин, знижують кількість прозапальних маркерів;

- вітамін D необхідний у належній кількості для Т-лімфоцитів, а також сприяє підвищенню IL-10;

- високий рівень споживання вітаміну B6 асоціюється зі зниженням СРБ.

Щодо інших мікроелементів, як вони впливають на запалення та імунітет?

Обов’язково треба включати до свого раціону адекватну кількість основних мікроелементів і мікронутрієнтів.

Залізо – забезпечує оптимальну імунну відповідь.

Селен – здатен модулювати такі ключові біологічні процеси, як клітинна відповідь на окислювальний стрес; окислювально-відновна передача сигналів; клітинне диференціювання; імунну відповідь згортання білка.

Цинк володіє доведеними властивостями активації Т-лімфоцитів, відіграє роль кофактора для протизапальних протеїнів.

Каротиноїди володіють вираженими антиоксидантними та протизапальними ефектами:

- лютеїн інгібує NF-κB-залежний сигнальний шлях і подальшу продукцію прозапальних медіаторів. Високий рівень споживання ксантофілів асоційований із нижчою продукцією IL-6, TNF-α, PGE2;

- зеаксантин – ксантофіл морепродуктів має протизапальні властивості, позитивно впливає на ліпідний профіль;

- β-каротин – вживання значної кількості β-каротину зменшує вміст малондіальдегіду (MDA) та перекисне окислення ліпідів.

Які природні джерела каротиноїдів?

Лікопен: томати, томатна паста та соуси, кавун, грейпфрут, папайя.

Лютеїн: шпинат, кале (різновид листової капусти), петрушка, зелений горошок, гарбуз, фісташки.

Бета-каротин: сік моркви, морква, гарбуз, шпинат, манго.

Не слід також забувати про позитивні впливи поліфенолів, що містяться в рослинній їжі, оливковій олії, каві, чаї, червоному вині.

Середземноморська дієта

Яка модель харчування для людей, які живуть із псоріазом, є найоптимальнішою?

Середземноморська дієта, що складається з:

- мінімально обробленої їжі – овочів, фруктів, бобових, цільних злаків, горіхів;

- моно- та ПНЖК (оливкова олія, риба);

- харчових волокон;

- поліфенолів і вітамінів.

Важливо (!), що саме така модель харчування забезпечує розмаїття мікробіому – адекватну кількість Bacteroidetes, Lactobacilli, Bifidobacteria, Faecalibacterium, Oscillospira, Ruminococci, що стримують ріст Firmicutes, Proteobacteria.

Такий склад мікробіому посилює дію постбіотиків і гомеостаз травного тракту, що знижує прояви дисбіозу, проникність кишкового бар’єра та кількість патогенних бактерій.

Зрештою, все це сприяє зниженню:

- оксидативного стресу,

- запалення,

- маси тіла,

- зменшує прояви метаболічного синдрому,

- кардіоваскулярні ризики,

- ризики нейродегенеративних захворювань та хвороб кишечнику.

Натомість середземноморська дієта підвищує імунну функцію та чутливість до інсуліну.

NB! Важливим додатковим харчовим фактором, що може провокувати погіршення стану шкіри у пацієнтів з псоріазом є рівень споживання солі. Рекомендована кількість солі – 5 г на день. Її постійний надлишок у харчуванні може також бути потенційним тригером загострень псоріазу. Слід пам’ятати, що велику кількість солі містять ультраоброблені продукти: хліб, ковбаса, твердий сир, консерви, готові соуси тощо.

Які дієтичні добавки доцільно включити до такої дієти при псоріазі?

Дієтичні добавки не показані геть усім пацієнтам з псоріазом, їх призначають у випадках необхідності компенсації при поганому засвоюванні (через патологію ШКТ) поживних речовин або їхню незадовільну кількість у харчових продуктах (через збіднілі ґрунти, на яких вирощуються овочі, олійні культури та фрукти), або обмежений доступ до якісних харчових продуктів (морепродуктів, зокрема, жирних сортів морської риби тощо).

Так, дієтичні добавки з вітаміном D не рекомендовані пацієнтам нормальним сироватковим рівнем 25(ОН)D3.

Водночас пацієнтам із наявним дефіцитом вітаміну необхідна саплементація для запобігання коморбідним станам, асоційованим із псоріазом.

Щодо ефективності Омега-3 ПНЖК як монотерапії в пацієнтів з псоріазом, засвідчує: саплементація спричиняє достовірне зменшення індексу PASI score еритеми та нашарування, особливо, у разі застосування більших доз (ЕПК+ДГК 1800 мг день) та за тривалості курсу 8 тижнів.

Кальцитріол у вигляді мазі протягом 8 тижнів зумовлює, як показано в одному з досліджень, зменшення шкірних проявів псоріазу у 34% пацієнтів порівняно із 22,5% у групі контролю.

Цікаво, що топічні форми вітаміну D мають таку саму ефективність, як місцеві кортикостероїди (!), натомість вони не спричиняють атрофічних змін шкіри, тож вони придатніші для тривалого застосування.

Є повідомлення щодо позитивної дії внутрішньом’язових ін’єкцій вітаміну В12 протягом 10 діб. В одному з досліджень, в 11 з 34 пацієнтів зникали псоріатичні прояви, в 10 з 34 – покращення індексу PASI на 75%.

Водночас є й багато суперечливих даних щодо застосування деяких добавок, наприклад, цинку. Саме тому, призначати дієтичні добавки повинен лише лікар за індивідуальними показаннями для конкретного пацієнта. 

Резюме

Отже, попри те, що специфічної «протипсоріатичної» дієти не існує, ми доволі багато знаємо сьогодні про те, як, за допомогою правильного харчування тримати цю хворобу під контролем.