Як правильно харчуватися для нормалізації глікемії та ліпідного профілю

Ключові аспекти харчування при коморбідності ЦД2 та дисліпідемії

Зазвичай пацієнтам з такою патологією призначають дієту разом зі статинотерапією, чи може бути доcтатньо лише дієти?

Це залежить від рівня серцево-судинного ризику. Так:

• при високому або дуже високому ризику (ЦД + дисліпідемія або наявність атеросклеротичного ураження) статини є обов’язковими, а дієта – доповненням;
• при низькому/помірному ризику іноді достатньо лише зміни способу життя у т.ч. моделі харчування. Особливо коли йдеться про молодих людей з гіперхолестеринемією без інших факторів ризику.

NB! Отже, дієта підсилює дію статинів, але не часто може їх повністю замінити. Це важливо усвідомлювати.

Які продукти слід виключити або включити до раціону, як часто треба їсти, скільки пити, й чи можна голодувати?  

Додати до раціону необхідно: овочі, ягоди, бобові, цільні злаки, рибу (особливо жирну морську – джерело омега-3), авокадо, горіхи (без солі та не смажені), оливкову олію.

Обмежити слід: трансжири, насичені жири (ковбаси, сало, вершкове масло), рафіновані вуглеводи, солодощі, швидкоїжу.

Голодування: інтервальне голодування може бути корисним при ЦД2, але потребує індивідуального підбору режиму голодування.

Голодування не підходить при інсулінотерапії!

Питний режим: 30 мл/кг ваги (для здорових пацієнтів) або близько 1,5–2 літри/день (з поправкою на серцеву або ниркову недостатність).

Частота споживання їжі: 3 основних трапези + 1–2 легких перекуси, або 3 рази на день при інтервальному харчуванні.

NB! За наявності інсулінорезистентності – без перекусів!

У довгостроковій перспективі найприйнятнішою є індивідуалізована дієта

Наскільки «жорсткими» можуть бути обмеження? Чи реально так харчуватися все життя?

Так, на перший погляд, така дієта може видатися доволі жорсткою. Але насправді нічого страшного. Тим більше, що вже зовсім скоро, коли людина, сформувавши нові звички, оцінює своє самопочуття, – повертатися до старого способу харчування якось вже й не хочеться.

Тобто всі зусилля того варті! Сьогоднішній тренд – персоналізація харчування. Головне, щоб дієта була індивідуалізована. 

Чи можна споживати кісткові бульйони, які радять, як джерело колагену або кисломолочні продукти – джерело кальцію?

Кісткові бульйони можна, але обережно. Вони містять колаген, але також і пурини, натрій, насичені жири. При гіперурикемії або ССЗ ці речовини небезпечні.

Кисломолочні продукти можна, але нежирні та без доданого цукру. Кефір, йогурт без добавок, ряжанка – чудове джерело кальцію та пробіотиків.

Але не забуваймо про високий інсуліновий індекс молочних продуктів! Тож споживати їх потрібно помірно, і точно не ввечері.

Які харчові продукти є обов’язковою частиною раціону?

• Жирна морська риба (лосось, скумбрія, сардини, оселедець) – 2–3 рази/тиждень (джерело омега-3).
• Горіхи, насіння льону, чіа – 1-2 ст. ложки/день.
• Овочі (різнокольорові), зелень – не менш як 400 г/день.
• Бобові – 2-3 рази/тиждень.
• Ягоди, зокрема чорниця, журавлина, малина – це чудові антиоксиданти.

Допоможіть, будь ласка, розібратися з показниками: інсуліновий індекс, глікемічний індекс — на які звертати увагу при складанні свого меню?

Глікемічний індекс (ГІ) показує, наскільки швидко продукт підвищує рівень глюкози в крові.

Відповідно, слід обирати продукти з низьким і середнім ГІ.

Інсуліновий індекс (ІІ) показує інсулінову відповідь. Це особливо актуально при інсулінорезистентності.

Наприклад, молочні продукти мають низький ГІ, але високий ІІ.

Тому зазвичай рекомендують орієнтуватись на ГІ та враховувати ІІ при інсулінорезистентності/гіперінсулінемії.

На що звертати увагу, коли потрібно підібрати вітамінно-мінеральний комплекс для людини з таким діагнозом?

Такий комплекс має містити:

• Вітамін D: у 70–90% пацієнтів з ЦД2 та дисліпідемією – D-дефіцит.
• Омега-3 ПНЖК (у складі або окремо – при TG >1,7 ммоль/л).
• Магній, калій, коензим Q10 – можуть бути корисні при прийманні статинів як профілактика міопатій.
• Кальцій – при низькому споживанні з їжею.
• Вітаміни групи B (особливо B12) – важливі при прийманні метформіну.

Як за допомогою харчування підтримати мікробіом кишечника?

Щоб підтримувати баланс свого кишкового мікробіому, необхідно забезпечити надходження (з харчовими продуктами або добавками) достатню кількість якісних:

• Пребіотиків: харчові волокна (овочі, злаки, топінамбур, цибуля, часник). За даними сучасних наукових досліджень, пребіотики (інулін, олігосахариди) можуть знижувати запалення та покращувати чутливість до інсуліну.
• Пробіотиків: кисломолочні продукти з живими культурами, ферментовані продукти (квашена капуста, капуста кімчі, місо, кефір тощо).
• Постбіотиків: продукти ферментації бактерій (коротколанцюгові жирні кислоти, функціональні білки, позаклітинні полісахариди).

Це дуже перспективний напрямок сьогодні, але не всі добавки, що містять постбіотики, доведено ефективні.

Додатково (але дуже важливо!)

Постарайтеся:

• уникати надмірного вживання антибіотиків;
• зменшити стрес;
• висипатись.

Резюме

Отже, за сучасними уявленнями та наявною доказовою базою, дієтологічний підхід (зокрема, Середземноморська та DASH дієти, про основні аспекти яких ми сьогодні й говорили) може мати позитивний, а головне, – тривалий вплив на глікемію та ліпіди.

Ключова умова, що забезпечує успіх – дієта має бути прийнятною для людини в довгостроковій перспективі!