Грудне вигодовування

Про значення і все інше, що треба знати про грудне вигодовування, розповідає Тетяна ГАВРИЛЕНКО, лікар-педіатр вищої категорії, співавторка відомої книжки «Грудне вигодовування: секрети і секретики».

Чому дитині та мамі грудне вигодовування таке важливе?

Грудне вигодовування є вкрай важливим продовженням внутрішньоутробного харчування для новонародженого. Це також і найприродніший стан для жінки, яка щойно стала мамою.

Тож, нічого складного – коли ми говоримо про харчування немовляти, маємо на увазі грудне вигодовування. До 6-місячного віку – це має бути виключно грудне молоко (воду також зазвичай не додають), а після шести місяців, починаємо додавати інші харчові продукти (м’ясо, овочі та інші). Увага! Саме додаємо до грудного вигодовування, а не замінюємо його іншими продуктами!

Для дитини грудне молоко – це та їжа, яка містить всі необхідні поживні речовини, і не лише білки, жири, вуглеводи, поліненасичені жирні кислоти та інші «будівельні матеріали» для організму малюка. Це ще й надважливі захисні фактори – імуноглобуліни, яких немає в жодному заміннику грудного молока.

Крім захисту від інфекцій, з матусиним молочком немовля отримує гормони, ферменти, стволові й протиракові клітини та ДНК. Тобто, всі біологічно активні речовини, без яких не можливий його нормальний розвиток. І все це міститься лише в грудному молоці.

Для мами також чимало користі від грудного вигодовування: жінка краще відновлюється після пологів та вагітності; краще скорочується матка, що є профілактикою післяпологових кровотеч; грудне вигодовування є хорошим запобіжником депресії. А у віддаленому періоді грудне вигодовування захистить жінку від онкологічних захворювань жіночої статевої сфери.

І зрештою, грудне вигодовування сприяє формуванню тісного непорушного зв’язку між матусею та дитиною. І це обумовлено навіть на гормональному рівні. Так, гормон пролактин, що відповідає за вироблення молока, відповідає також й за материнську поведінку. А гормон окситоцин, що стимулює подачу молока з грудних залоз до молочних протоків, відповідає за прив’язаність. У немовляти під час годування також активно виробляються ендорфіни – гормони щастя і блаженства.

До того ж грудне молоко весь період вигодовування змінює свій склад, аби задовольнити потреби немовляти.

Так, наприклад, якщо дитина захворіла, мама, доглядаючи за нею, знаходячись у тісному контакті через обійми, поцілунки, контакт шкіра до шкіри, ніби сканує захворювання і стається справжнє диво: організм жінки починає виробляти необхідні антитіла для боротьби з вірусом-збудником хвороби, а малюк отримує їх з молоком під час годування.

А зараз, під час війни, материнське грудне молоко взагалі важко переоцінити, воно надзвичайно важливе, адже у прямому сенсі рятує життя діткам, яким судилося народитися у цей трагічний час! Адже, по-перше, ця їжа завжди готова для споживання – її не потрібно розігрівати, дбати про правильне зберігання тощо. На відміну від штучних замінників, які навпаки, містять чимало потенційних ризиків для дитини, починаючи від неможливості придбати суміш в умовах війни, до проблем з її приготуванням/зберіганням/гігієною під час годування дитини, а також ризиків інфікування через втрату якості замінника, що неправильно зберігався або був підготовлений для споживання в антисанітарних умовах. А тому, сухі суміші або інші замінники молока слід застосовувати в крайніх випадках.

Чи може стрес зашкодити лактації? Що робити, якщо зникло молоко?

Існує така усталена думка, мовляв, через стрес у жінки може пропасти молоко. Це міф!

Насправді фізіологія лактації «продумана» природою таким чином, що жодні емоційні переживання, стреси тощо не можуть призвести до зникнення молока. Інакше всі ссавці давно б припинили своє існування. Хіба мало стресів зазнають інші представники цього виду в дикій природі, наприклад? Лактація не припиняється за будь-яких обставин, бо так працює гормон пролактин – йому байдуже, що відбувається навколо: коли дитину прикладають до грудей, від смочка (соска) до центральної нервової системи надходять відповідні сигнали й молоко починає вироблятися під дією пролактину. Головна і єдина умова – прикладання немовляти до грудей.

А от окситоцин дійсно чутливий до наших емоцій, тому на тлі болю, невпевненості, переживання горя та стресу, може виникнути проблема виділення молока. Адже окситоцин за таких умов виробляється не так активно, як зазвичай. Натомість коли гостра фаза стресу минає, покращується й виділення молока з грудей.

Отже, коли жінка каже, що через стрес «у грудях щезло молоко», це не слід сприймати буквально. Молоко насправді є, просто окситоцин доправляє його до молочних протоків повільніше.

У такому випадку, жінці потрібно заспокоїтися, максимально розслабитися, випити теплого чаю або молока, прийняти теплий душ тощо. Тепло сприяє виділенню окситоцину. Корисно зробити легкий масаж молочних залоз.

Головне завдання – не припиняти прикладати дитину до грудей. Навіть, коли жінці здається, що це марно, знайте: молоко в грудях є!

Тому:

• прикладайте дитину до обох грудей при кожному годуванні,
• робіть це так часто, як того вимагає дитина,
• обов’язково годуйте малюка вночі,
• проводьте разом з немовлям якомога більше часу у тісному фізичному контакті (шкіра до шкіри тощо).

Поступово, коли вам вдасться заспокоїтися, дитина також заспокоїться, почне активніше смоктати, ви відчуєте, що молока стає більше.

До якого віку рекомендують грудне вигодовування?

Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує наступне:

• дитина має бути прикладена до грудей якомога раніше – бажано, з першої години життя,
• до пів року дитина годується виключно грудним молоком, з шостого місяця життя малюкові можна вводити прикорм, але грудне вигодовування не припиняється,
• тривалість періоду грудного вигодовування – щонайменше до 2 років. Але, якщо є бажання матері й дитини, годування грудним молоком можна продовжити,
• годувати дитину слід за її вимогою.

Як знати, чи вистачає дитині молока?

Існують об’єктивні та суб’єктивні критерії, за якими мами оцінюють це.

До об’єктивних належать:

• прибавка у вазі – не менш як 500 г/місяць,
• кількість сечовипускань – має бути 8-10/добу.

Куди звертатися мамі, якщо вона не справляється, якщо виникають сумніви, запитання?

Коли є доступ до медичної допомоги, жінка може звернутися до свого лікаря-педіатра, з яким укладена декларація або до будь-якого іншого доступного лікаря-педіатра, акушера-гінеколога. Адже на час воєнного стану, лікарі консультують всіх пацієнтів, навіть без декларації.

Також можна звернутися до консультантів з грудного вигодовування (їхні контакти легко знайти в інтернеті).

Приміром, в ГО «Молочні ріки» є консультанти, які можуть приїхати до жінки або проконсультувати її онлайн. Є групи в соцмережах, які також на волонтерських засадах надають підтримку щодо грудного вигодовування всім жінкам, які цього потребують.

Отже, в жодному разі не лишайтеся зі своїми сумнівами сам на сам. Завжди можна знайти спеціалістів, спроможних надати кваліфіковані відповіді на всі ваші запитання щодо у налагодження й підтримки лактації.