Профілактика «на місцях»: які ополіскувачі й зубні пасти можуть зменшити ризик інфікування COVID-19

Про це – наша розмова з президентом ГО «Асоціація стоматологів України», доктором медичних наук, професором Іриною МАЗУР.

Слинні залози – основні мішені і резервуари SARS-CoV-2

Коли в розпалі пандемії науковці радили використовувати ополіскувачі для зменшення ризику інфікування COVID-19, дехто був здивований, адже й досі надійних засобів профілактики цієї інфекції не знайдено.

– Минуло недостатньо часу, аби говорити про цілком доведені дані щодо ефективності того чи іншого профілактичного та лікувального засобу проти нової інфекції. Однак наукові дослідження в цьому плані тривають й дають підстави робити попередні висновки та прогнози для подальших, поглиблених досліджень.

Зрештою, всі рекомендації щодо носіння маски, ретельного миття рук тощо були спрямовані на те, щоб збудник не потрапив в тому числі й на слизову оболонку порожнини рота. Поради ж щодо полоскання ротової порожнини спрямовані на створення бар’єру для проникнення вірусу в епітеліальні клітини, що вистилають протоки слинних залоз, і є основними мішенями коронавірусної інфекції.

Чому саме?

– Бо вони першими зустрічають вірус. А якщо розглянути патогенез його взаємодії з клітинами організму, він виглядає наступним чином: S-глікопротеїн вірусу взаємодіє з ангіотензин перетворювальним ферментом-2 (АПФ-2, ACE2) епітеліальних клітин слинних залоз та язика, проникає вглиб клітин, де й реплікується. Органи з високим рівнем експресії AПФ-2-клітин мають високий ризик інфікування SARS-CoV-2. До таких якраз і належить порожнина рота, слинні залози, язик, букальний епітелій та тканини ясен.

Слинні залози – резервуар коронавірусу, оскільки у 91,7% хворих його виявляють у слині.

Протягом першого тижня хвороби високе вірусне навантаження припадає на слизову оболонку порожнини рота.

Коли вірусу комфортно

Чи спроможні ці клітини подолати інфекцію?

– Нині опубліковані дані про те, що в перші дні інфікування COVID-19 в порожнині рота підвищується рівень імуноглобуліну А, що свідчить про збурення захисної реакції організму проти вірусу. Але він також не здається і «наступає на всіх фронтах».

Мукотропна дія вірусу (вплив на слизову оболонку порожнини рота):

• 30% – порушення салівації: гіпосалівація;
• 25% – порушення смаку: дисгевзія.

Нейротропна дія вірусу:

• 15% – печіння в порожнині рота;
• 20% – утруднене ковтання.

Вплив на мікробіоту:

• погіршення індивідуальної гігієни порожнини рота.

Від чого залежить спроможність подолати інфекцію на початковому етапі?

– Відповідь на питання «хто кого» залежить від умов, які будуть створені для вірусу. Для нього комфортні порушення мікрофлори ротової порожнини в бік патогенної, наявність місцевого запалення, порушень здоров’я пародонту тощо. За таких умов вірус активно реплікується у клітинах слизової оболонки рота і, як наслідок, «успішно» й тяжко інфікує весь організм.

Патогенна мікрофлора взаємодіє з коронавірусом, може видозмінювати місцеву імунну реакцію, знижувати синтез імуноглобуліну А тощо. Механізми такої взаємодії до кінця не вивчені, але цей факт уже доведено.

Натомість здорова мікробіота першою боротиметься з вірусом і зменшить ймовірність проникнення до клітин організму. Важливо на самому початку загальмувати процес проникнення вірусу в клітини, їх інфікування (інтерналізацію).

Відтак потрібно завчасно подбати про здоров’я порожнина рота, лікування хронічного пародонтиту, кровоточивості ясен тощо – ці стани широко «відчиняють ворота» інфекції. Якщо місцеві захисні фактори порожнини рота виснажені хронічним інфекційно-запальним процесом, таким як пародонтит, вірус активно реплікується на слизовій оболонці рота і ймовірно, що перебіг COVID-19 буде тяжким.

Чого боїться коронавірус?

Чи ж можна «виполоскати» вірус?

– Під час наукових досліджень було встановлено, що полоскання рота може повністю знищити вірусні частинки та допоможе запобігти розвитку захворювання, або, принаймні, зменшить вірусне навантаження, а відтак – і тяжкість перебігу хвороби. Усім відомо, що напередодні ПЛР-тесту заборонено чистити зуби та полоскати рот, бо кількість вірусу в цьому разі може зменшитися настільки, що тест його не виявить.

Остаточна відповідь на ваше запитання не може бути вичерпною, оскільки дослідження, які проводилися щодо того, як змінюється вірусне навантаження після полоскання ротової порожнини, були пілотними. Вони були важливими передусім для безпеки і захисту від інфікування стоматологів, яким доводиться працювати з різними пацієнтами, в тому числі й інфікованими, коли вони про це ще не знають. Тому й найпершими рекомендаціями були: пацієнт має полоскати рот (перед соматологічною маніпуляцією) повідон йодом, який має віруліцидну активність — у концентраціях 0,5%, 1,25% і 1,5% він інактивує SARS-CoV-2 вже через 15 — 30 секунд.

Згадані дослідження ще не завершені, для того має бути напрацьована достатня доказова база впродовж тривалого періоду, однак результати пілоту засвідчують доцільність таких рекомендацій та їх ефективність.

Тоді чим користуватися з метою профілактики в повсякденному житті — це мають бути якісь особливі ополіскувачі, чи ті, що часто зустрічаються на полицях аптек?

– Фахівці Науково-дослідного інституту громадського здоров’я Медичної школи (NJMS) і Регіональної лабораторії біозахисту в Нью-Йорку довели (in vitro), що зменшенню вірусного навантаження в порожнині рота сприяє використання ополіскувачів та зубних паст на основі:

• фториду олова,
• цитрату цинку,
• цетилпіридинхлориду.

Вони нейтралізують 99,9% вірусів вже через дві хвилини, оскільки інгібують утворення мікробної біоплівки; чинять антибактеріальну та противірусну дію.

У практичних рекомендаціях вказано, що після використовування згаданих ополіскувачів вірусне навантаження у слині знижується щонайменше на наступні 2-3 години.

Спирт дезінфікує, але шкодить слизовій оболонці

Існує думка, що найкращий «санітар» — спиртовий розчин, тож не завадить прополоскати рот, наприклад, коньяком, чи, як мінімум, спиртовмісними ополіскувачами.

– Алкогольні напої заміцні для ніжної слизової оболонки порожнини рота, тому її категорично заборонено «припалювати». Щодо спиртовмісних ополіскувачів, то вони містять дозволений відсоток спирту, однак не рекомендовані пацієнтам, які відчувають сухість у роті, або ж і не помічають її, але вона присутня. Якщо, наприклад, пацієнт приймає гіпотензивні препарати, транквілізатори, ліки від цукрового діабету тощо, то це явище практично неминуче, а у разі використання спиртових ополіскувачів воно значно посилиться. Також слід зауважити, що використання спиртових розчинів може спровокувати інші проблеми.

Наприклад, якщо людина має герпетичну інфекцію, вірус Епштейна-Барр (навіть у неактивній формі), а на додачу ще й пародонтит, запалення, то поєднання цих чинників, особливо у разі паління чи травми слизової оболонки рота, може спричинити зміни в клітинах — аж до виникнення злоякісних процесів.

До того ж нині з’явилося багато наукових робіт, які доводять, що клітини, інфіковані певним вірусом (Епштейна–Барр, герпесу тощо), при додатковому інфікуванні COVID-19 можуть видозмінюватися.

Наприклад, у Чернігові зафіксовано хворобу Нома (змертвіння слизової оболонки шкіри) на тлі коронавірусної інфекції. Тобто ми ще не знаємо, які сюрпризи нам готує цей вірус і допомагати йому не потрібно, в тому числі й використанням сумнівних засобів профілактики чи лікування, навіть локального.

Вітамінні ванночки – теж захист

Чи рекомендовані якісь засоби для зміцнення місцевого імунітету та здоров’я слизової оболонки?

– Якщо слизова оболонка подразлива, суха тощо, допоможуть вітаміни А та Е, а також обліпихова олія. Можна розчавити капсулу АЕвіту чи взяти 1/2 чайної ложки обліпихової олії й інтенсивно прополоскати ними порожнину рота впродовж 1 хвилини (найкраще перед сном після чищення зубів). Це живить і зміцнює слизову оболонку.

Чи потрібно частіше обполіскувати рот у період пандемії?

– Ми завжди рекомендували робити це двічі на день — вранці та ввечері. Впродовж 1 хвилини потримати в роті 10-15 мл рекомендованого засобу (так звана ванночка), потім інтенсивно прополоскати рот цією рідиною. Зараз доцільно зробити це ще й після того, коли ви, наприклад, прийшли з людного місця, чи з роботи — після миття рук обов’язково слід почистити зуби, прополоскати рот.

Використання ополіскувачів рекомендоване (зокрема, й медичним працівникам) до і після контакту з людьми, у яких підтверджено або підозрюється COVID-19, щоб знизити ризик зараження.

Якщо сам собі не лікар

Чи не зашкодить чищення зубів перед виходом з дому, якщо є кровоточивість ясен? Чи не потрапить вірус в кровотік швидше?

– Кровоточивість ясен свідчить про наявність патогенної мікрофлори в порожнині рота. Тому краще піти до фахівця, аби провести професійну гігієну чи пародонтологічне лікування (що саме — вирішує лікар). На жаль, серед нас практично немає людей, які ідеально чистять зуби (використовуючи мінімум три зубні щітки, іригатор тощо). Тому всім потрібно обов’язково проводити професійну гігієну порожнини рота — двічі на рік. Ще більше уваги цьому слід приділяти тим, хто вже має пломбовані зуби, коронки, мостоподібні конструкції і особливо імплантати – у таких випадках гігієна має бути посиленою.

Чи відіграє роль вибір зубної пасти для знищення вірусу ?

– Для цього також рекомендовані пасти на основі фториду олова чи ті, що містять цинк. Вони дійсно працюють не на користь корона вірусу. Також все, що зменшує кровоточивість ясен, позитивно впливає на захист від коронавірусу. Такі засоби можна використовувати щоденно.