Видавець The Pharma Media
Імпортні генерики залишатимуться у США безмитними до серпня 2028 року. Потім тарифна ставка сягне 100%, а ще через рік — 200%. Це продовження американської політики, яка поєднує локалізацію фармвиробництва, лікарську безпеку та прагнення до зниження цін на ліки.
21 липня 2026 року президент США Дональд Трамп оголосив новий тарифний план для імпортних генеричних лікарських засобів. Виробники отримають два роки для перенесення виробництва до Сполучених Штатів. Від 1 серпня 2028 року імпортні дженерики протягом року оподатковуватимуться митом у 100%. А від серпня 2029 року ставка має зрости до 200%. (bloomberglinea.com)
За словами Трампа, рішення ухвалене, щоб «повернути виробництво генеричних ліків до Сполучених Штатів» і покарати компанії, які протягом наданого перехідного періоду не побудують у США необхідні заводи. (bloomberglinea.com)
Наразі це оголошений президентом план. Станом на 22 липня на сайті Білого дому не оприлюднено окремої президентської прокламації з тарифними кодами, винятками та механізмом підтвердження американського походження продукції. Поки що рішення від 2 квітня 2026 року, навпаки, прямо звільняє генерики, біосиміляри та відповідні інгредієнти від секторальних тарифів «на цей час», але дозволяє адміністрації повернутися до цього питання після додаткової оцінки. (whitehouse.gov)
Отже, ключові деталі ще мають бути формалізовані: які препарати підпадуть під тариф, чи поширюватиметься він на активні фармацевтичні інгредієнти, які країни отримають винятки та що саме вважатиметься достатнім перенесенням виробництва.
Чому генерики стали питанням національної безпеки
Генеричні препарати становлять понад 90% усіх рецептів, які виписуються у США. Водночас на них припадає менш як 13% сукупних витрат на рецептурні ліки. За оцінкою FDA, протягом останнього десятиліття генерики заощадили американській системі охорони здоров’я понад $3 трлн. (fda.gov)
Генерики одночасно є основою доступності лікування та, з іншого боку, вразливою частиною фармацевтичного ланцюга.
Понад половину лікарських засобів, що постачаються на американський ринок, виробляють за межами США. Ще виразніша залежність спостерігається у виробництві активних фармацевтичних інгредієнтів: за даними FDA на 2025 рік, лише 9% зареєстрованих виробників API розташовувалися у США, тоді як 44% — в Індії та 22% — у Китаї. (fda.gov)
Для пацієнтів США така концентрація означає, що під час пандемії, війни, експортних обмежень, торговельного конфлікту або зупинки великого іноземного майданчика Сполучені Штати можуть втратити доступ до антибіотиків, ін’єкційних препаратів, знеболювальних та інших базових ліків.
Квітневе розслідування Міністерства торгівлі вже визначило залежність від імпортних лікарських засобів та інгредієнтів як загрозу національній безпеці. У президентській заяві наголошувалося, що власна фармацевтична промислова база необхідна не лише для цивільної системи охорони здоров’я, а й для забезпечення оборони та роботи країни під час надзвичайних ситуацій. (whitehouse.gov)
Два роки без тарифу —інвестиційний дедлайн
До серпня 2028 року імпорт генериків має залишатися безмитним. Цей період Білий дім пропонує фармкомпаніям використати для вибору американських майданчиків, будівництва виробничих потужностей, перенесення технологій і проходження регуляторних процедур.
Ставки у 100% і 200% настільки високі, що мають зробити довгострокове постачання препарату з іноземного заводу економічно неможливим у порівнянні з тими препаратами, що виробляються у США.Це ультиматум щодо місця виробництва.
Поки незрозуміло, чи отримають компанії з підтвердженими планами локалізації пільговий режим на час будівництва. У квітневій системі для патентованих препаратів така градація існує: стандартна ставка становить 100%, але компанії з погодженими планами оншорингу (локалізації у США) можуть отримати ставку 20%, а виробники, які одночасно погодилися локалізувати виробництво і знизити американські ціни до рівня «найбільш сприятливої нації», — тимчасову нульову ставку. (whitehouse.gov)
Саме така модель — висока загроза плюс можливість домовитися — найімовірніше стане основою і для генериків.
Не примха, а черговий крок послідовної політики
У контексті інших рішень 2025–2026 років заява Трампа є продовженням уже сформованої промислової політики.
У травні 2025 року президент Трамп підписав указ про усунення регуляторних бар’єрів для будівництва фармацевтичних підприємств і відновлення американського виробництва рецептурних ліків, ключових матеріалів та API. У серпні того самого року адміністрація наказала розширити стратегічний резерв активних фармацевтичних інгредієнтів. (whitehouse.gov)
У жовтні 2025 року FDA запустила пілотну програму пріоритетного розгляду заявок на генерики, якщо препарат і його біоеквівалентні дослідження пов’язані з американським виробництвом. Тобто локалізацію стимулювали не лише митами, а й швидшим регуляторним маршрутом. (fda.gov)
Паралельно Білий дім почав використовувати тарифні винятки як предмет переговорів із великими фармкомпаніями. Виробникам пропонувались захист від мит в обмін на інвестиції у США та угоди про зниження цін до рівня, який компанії пропонують в інших розвинених країнах.
У квітні 2026 року ця практика була оформлена у секторальну тарифну систему для патентованих препаратів. Генерики тоді свідомо залишили поза тарифами, однак документ передбачив повторну оцінку їхнього статусу протягом року. (whitehouse.gov)
За два тижні до нинішньої заяви високопосадовці Адміністрації Білого дому, зокрема державний секретар Марко Рубіо та міністр охорони здоров’я Роберт Кеннеді-молодший, зустрічалися з представниками фармацевтичної галузі. Серед тем була локалізація виробництва 86 лікарських засобів, які уряд вважає критично важливими. (statnews.com)
Таким чином, рішення щодо генериків закриває найбільшу прогалину попередньої політики: високовартісні інноваційні препарати вже потрапили до системи тарифів та індивідуальних угод, а масовий сегмент дешевих ліків досі залишався поза нею.
Що дали попередні тарифні рішення
Білий дім стверджує, що очікування секторальних фармацевтичних тарифів уже забезпечило приблизно $400 млрд нових інвестиційних зобов’язань американських та міжнародних фармкомпаній. Частина оголошених проєктіввже перейшла до стадії будівництва або запуску. (whitehouse.gov)
EliLilly повідомила, що її сукупні зобов’язання щодо розширення американського виробництва з 2020 року перевищать $50 млрд. Компанія оголосила про чотири нові підприємства, три з яких мають повернути до США виробництво API та хімічний синтез малих молекул. У травні 2026 року Lilly відкрила в Індіані свій перший спеціалізований завод для генетичних лікарських засобів і додала ще $4,5 млрд інвестицій у місцеві майданчики. (investor.lilly.com)
Johnson&Johnson оголосила про понад $55 млрд американських інвестицій упродовж чотирьох років, включно з чотирма новими виробничими об’єктами. Після укладання угоди з адміністрацією про ціни та тарифне звільнення компанія додала два нові майданчики — у Північній Кароліні та Пенсильванії. Інвестиції лише у майбутнє підприємство клітинної терапії у Пенсильванії перевищують $1 млрд. (jnj.com)
Novartis розгорнула п’ятирічну програму на $23 млрд, яка передбачає сім нових підприємств та можливість виробляти у США повний цикл усіх ключових препаратів для американського ринку. У листопаді 2025 року компанія відкрила завод радіолігандної терапії у Каліфорнії, а навесні 2026 року розпочала будівництво нових об’єктів у Техасі та Північній Кароліні. (novartis.com)
Roche оголосила про $50 млрд інвестицій у виробництво, діагностику та R&D у США. У серпні 2025 року її підрозділ Genentech розпочав будівництво заводу в Північній Кароліні вартістю понад $700 млн. (roche.com)
Sanofi погодила з адміністрацією цінові умови, підтвердила американську інвестиційну програму на $20 млрд і натомість отримала три роки звільнення від секторальних мит. (sanofi.com)
Президент і генеральний директор AssociationforAccessibleMedicines Джон Мерфі визнав, що галузь уже збільшила цільові інвестиції в американський ланцюг постачання. Але, за його словами, проблеми закупівель і реімбурсації залишаються істотним обмеженням для зростання виробництва у США. (reuters.com)
Показовим є приклад Amneal, яка планує побудувати у штаті Нью-Йорк нове підприємство стерильних ін’єкційних препаратів площею близько 75 тис. квадратних футів. FDA включила його до програми PreCheck, покликаної пришвидшити регуляторну підготовку американських заводів. Але такі приклади поки залишаються точковими. (investors.amneal.com)
Sandoz планувала до кінця 2026 року закрити свій єдиний виробничий майданчик у США. Після тарифної заяви компанія повідомила, що обговорюватиме її з американською владою, але оцінювати майбутні інвестиційні рішення ще зарано. (reuters.com)
Безпека плюс зниження цін
Адміністрація Трампа розглядає виробництво і ціноутворення як частини однієї політики. Компанія може отримати тарифне звільнення, якщо погоджується не лише будувати потужності у США, а й надавати американцям ціни на рівні найнижчих у розвинених країнах.
Станом на квітень 2026 року Білий дім уклав такі угоди із 17 великими виробниками. Частину знижок реалізують через платформу TrumpRx, де пацієнти можуть отримувати окремі препарати за узгодженими прямими цінами. (whitehouse.gov)
Міністр торгівлі Говард Латнік описував мету цієї моделі як забезпечення того, щоб майбутні препарати були «доступними, прийнятними за ціною і виробленими на американській землі». (ustr.gov)
Торговий представник США Джеймісон Грір наголошував, що американські пацієнти не повинні самостійно нести основний фінансовий тягар розробки нових ліків. Міністр охорони здоров’я Роберт Кеннеді-молодший заявляв, що американці заслуговують на такий самий доступ до доступних ліків, як пацієнти в інших розвинених країнах. (ustr.gov)
