Фінансування закупівель МЗУ збільшилося майже на третину – що зміниться для лікарень та пацієнтів

Держава закупить більше ліків

Все дуже динамічно змінюється, тож потрібно швидко реагувати на виклики, дозбирати потреби лікарень, забезпечити ритмічні поставки товарів тощо, аби пацієнти були вчасно забезпечені необхідними ліками та медвиробами. Робота МЗУ ніколи не зупиняється, бо від неї залежить життя і здоров’я мільйонів українців

Скільки коштів виділила держава на централізовані закупівлі у 2025 році, чи зросла ця сума порівняно з минулим роком і чи зможе МЗУ за рахунок цього закуповувати більше?

Загалом, у 2025 році фінансування закупівель лікарських виробів та медвиробів збільшилося майже на 30% і становить близько 11 мільярдів гривень. Водночас Уряд розширив перелік ліків та медвиробів, які ми централізовано закуповуватимемо цього року. Йдеться про препарати для замісної підтримуючої терапії, тест-системи для діагностики ВІЛ-інфекції та туберкульозу, а також вакцину для профілактики туберкульозу. За напрямом серцево-судинних захворювань також додалися дві нові позиції: стент-системи для імплантації при аневризмі грудної та черевної аорт.

Також збільшено кількість закладів, кому ми доставлятимемо лікарські засоби – до цього переліку додалися заклади Національної академії медичних наук України (НАМНУ), Національної академії наук України (НАНУ) та Державного управління справами (ДУС). Тобто, якщо говорити глобально – МЗУ зможуть придбати більше ліків порівняно з минулим роком. Однак зазначу, цих коштів недостатньо для покриття 100% потреби усіх пацієнтів, яка вимірюється навіть не додатковими мільйонами гривень,а мільярдами.

Тоді чи змінилися пріоритети закупівель?

У нас немає пріоритетних напрямів, оскільки будь-який напрям закупівель, який доводять до нас, є важливим. Першочергово ми беремо в роботу той, за яким у лікарнях найменша кількість залишків ліків. Їх ми відстежуємо в кожному регіоні за допомогою нашої інформаційно-аналітичної системи, де бачимо динаміку споживання різних препаратів. Відповідно можемо завчасно реагувати, розраховуючи наперед, що, в якій кількості та коли потрібно закупити.

Цьогоріч МЗУ оголосили перші тендери у квітні. Чи встигнете закупити все необхідне впродовж року й доставити в лікарні?

Так, звичайно. Але я дещо поправлю: перші тендери ми оголосили в середині березня. Це не означає, що три попередні місяці МЗУ нічого не робили.

Оголошення закупівель – це вершина айсберга нашої діяльності, логічний завершальний етап плідної праці, яка цьому передувала. Так, перед оголошенням тендеру ми вивчаємо зміни до методологій розрахунку потреби в ліках та медвиробах, збираємо та верифікуємо цю потребу, оновлюємо медико-технічні вимоги до предметів закупівель, проводимо ринкові консультації з постачальниками тощо.

Таким чином, оголошуємо торги, щойно отримуємо накази від МОЗ України з кількостями до закупівлі та після проведення ринкових консультацій. Водночас щоб уникнути переривання лікування пацієнтів, МЗУ мають право проводити нагальні закупівлі навіть до отримання наказу від профільного міністерства, але за їх погодженням. Законодавство це дозволяє: що ми й зробили у розмірі 20% від минулорічної потреби за певними напрямами. Їх ми обрали не випадково: проаналізували залишки ліків та медвиробів у регіонах та визначили позиції, по яких можуть виникнути перерви в постачанні.

Зокрема, станом на 28 квітня ми вже придбали 126 позицій препаратів та медвиробів на загальну суму 1,28 млрд грн. Серед них:

• 63 позиції препаратів для лікування онкологічних захворювань — на 886 млн грн;
• 3 позиції вакцин — на 207 млн грн;
• 7 позицій для лікування серцево-судинних захворювань — на 123 млн грн.

Окрім того, з метою запобігання дефіциту ліків та забезпечення безперервного лікування пацієнтів у період до травня-червня, додатково було закуплено 20% обсягів минулорічної потреби: 75 позицій на суму 111 млн грн. До них належать:

• препарати для донорства крові;
• засоби для лікування серцево-судинних захворювань;
• ліки від гемофілії у дітей та дорослих;
• онкологічні препарати.

Також варто додати, що за деякими напрямами МЗУ не збирають потреби: вона розраховується на централізованому рівні, як, наприклад, було з вакцинами, кількості по яких були доведені до нас у березні – й ми одразу розпочали процедуру закупівлі. Станом на сьогодні всі вони вже законтрактовані.

Тобто МЗУ зі свого боку роблять все можливе для того, щоб вчасно забезпечити пацієнтів необхідними препаратами й уникнути перерв у їхньому лікуванні.

Яких змін чекати в роботі МЗУ

Нині держава зосередила особливу увагу на цінах на ліки та їх зниженні. Чи торкнеться це якимось чином роботи МЗУ?

Якщо проаналізувати ціни, за якими МЗУ здійснюють закупівлі, вони зазвичай нижчі, ніж ринкові: це пов’язано з великим обсягом наших замовлень, високою конкуренцією тощо.

Нинішні зміни щодо цін на ліки ніяк не вплинули на нашу діяльність. Адже МЗУ виведені з-під регулювання ціноутворення – це зазначено в урядовій постанові № 168.

Втім, були певні законодавчі зміни, що торкнулися нашої діяльності. Насамперед слід згадати про запровадження процедури паралельного імпорту лікарських засобів при здійсненні публічних закупівель в Україні. Нині ми вивчаємо це питання та внесемо зміни до тендерної документації, договорів тощо – на виконання цієї норми законодавства.

Ще одна важлива для нас новація – торік ратифіковано Рамкову угоду щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування ЄС для України згідно з інструментом Ukraine Facility. Це передусім стосуватиметься закупівель медобладнання – згідно з угодою, якщо воно буде з певних країн, ЄС профінансує такі закупівлі. Якщо воно не відповідає умовам ратифікованої угоди, то компенсації за такий тип обладнання не буде. Тому це передбачає суттєві зміни в оголошенні торгів та реалізації договорів на закупівлі медобладнання з урахуванням вимог цієї Рамкової угоди.

Також, у зв’язку зі скасуванням Господарського кодексу України у 2025 році МЗУ переглянуть чинні проєкти договорів та внесуть відповідні зміни.

Ще з важливого – перед будь-якою закупівлею ліків необхідно буде здійснити відповідну кваліфікацію постачальників згідно з ліцензійними умовами провадження діяльності з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі, а також імпорту ліків. Для цього ми розробили кваліфікаційну анкету постачальника. Ми точно маємо бути переконані в тому, що всі учасники ланцюжка постачання лікарських засобів від виробника до кінцевого споживача є ліцензованими й відповідають належним умовам якості.

Закупівлі по ДКД розширюють формат

Наразі анонсовано прийняття законів, які нададуть можливість закуповувати інноваційні ліки за ДКД за принципом змішаного фінансування. Як це має відбуватися?

Так, йдеться про законопроєкти №13134 та №13135, до розробки й розгляду яких були долучені й МЗУ. Що вони змінять? Вони дозволять використовувати інструмент договорів керованого доступу (ДКД) для закупівлі інноваційних ліків за принципом змішаного фінансування – не лише за кошти державного бюджету, а й за кошти державних та комунальних медзакладів, місцевих бюджетів, призначених для сфери охорони здоровʼя.

Бо зараз такі закупівлі відбуваються наступним чином: ми проводимо переговорну процедуру для укладання ДКД виключно на замовлення в масштабах держави. Однак вона, на жаль, не може покрити видатками усі когорти пацієнтів, які потребують інноваційного лікування. Водночас у частині регіонів діють власні програми, за якими такі закупівлі могли б здійснюватися (департаментами охорони здоров’я чи окремими медзакладами). Тобто, якщо МЗУ вестимуть перемовини за ДКД на закупівлю певного препарату, вони зі свого боку також можуть подати нам заявку на проведення перемовин й фінансувати закупівлі для власних потреб, а МЗУ їх здійснить.

За рахунок більшого масштабу закупівель ми зможемо досягти ще суттєвішого зниження цін на інноваційні ліки, а також покрити потреби в них для більшої кількості пацієнтів. Так кількома словами можна описати, що пропонує змінити законопроект №13135. Інший законопроєкт № 13134 – вносить певні зміни до Податкового кодексу для врегулювання згаданого механізму закупівлі ліків за ДКД.

Хто оцінюватиме, чи відповідають «заявки на місцях» реальним потребам?

На даному етапі, в останній редакції законопроєкту ця функція покладена на Міністерство охорони здоровʼя (аналогічно, як нині міністерство погоджує централізовані закупівлі за ДКД). Однак, можливо, буде внесено певні зміни у цю частину проєкту й перекладено функцію на департаменти, які, на мою думку, можуть краще знати, які ліки потрібні для пацієнтів їх регіону.

Дефіцит і залишки ліків – як знайти баланс

МЗУ моніторить залишки ліків у регіонах, яка з цим ситуація в закладах охорони здоровʼя?

Через масштаб наших закупівель складно дати узагальнену оцінку — ситуація із забезпеченням може суттєво відрізнятися залежно від конкретної номенклатурної позиції, постачальника, дати контракту або логістики.

По частині напрямів основні обсяги вже доставлено, препарати є на складах і в лікарнях. Але водночас ми визнаємо, що є й певні проблемні ділянки: десь маємо затримки з боку постачальників, десь – недостатній обсяг покриття державою потреби, десь показники споживання суттєво зросли порівняно з поданими показниками потреби.

В цілому не можна сказати, що в лікарнях є значні залишки ліків. Якби це було так, ми б ніколи не мали клопотів з їх дефіцитом. Саме для вирішення питання низької кількості залишків по деяким позиціям ми провели нагальні дозакупівлі за бюджет 2025 року, перші поставки з яких відбудуться вже у травні. Крім того, комунікуємо з ринком щодо можливості надання Україні гуманітарних поставок найзатребуваніших ліків, серед яких онкопрепарати тощо.

Водночас ми розуміємо, що по деяких ліках є перекоси по залишках в регіонах – десь препарату вистачає на 2 роки, а десь він закінчується. Тому МЗУ ще торік перейшли до практики розподілу залишків з урахуванням середньомісячного споживання ліків. Розвозимо препарати 3-4 рази протягом року, щоквартально моніторимо споживання і довозимо залишки тим, у кого воно зростає, щоб у лікарнях завжди залишалося ліків на 3-4 місяці. Це допомагає нам мінімізувати вплив таких факторів, як міграція населення та різке збільшення або зменшення кількості пацієнтів у певному регіоні.

Однак велика відповідальність залишається й на лікарнях: вони мають звітувати нам двічі на місяць про кількість ліків на залишках, однак не всі виконують це завдання вчасно та сумлінно.

Тож дефіцит ліків є?

На жаль, по деяких позиціях є. Це повʼязано з обмеженим фінансуванням, адже країна перебуває в стані війни й держава не може покрити всі потреби в ліках та медвиробах. Хоча навіть європейські країни часто не покривають все лікування пацієнтів повністю. Тобто, якщо напрямок не профінансований на 100%, дефіцит однозначно буде.

Але щороку ми маємо заощаджені кошти за рахунок економії після проведення повного циклу основних закупівель, які перенаправляємо на напрями, що найменше покриті фінансуванням.

Чи зміниться щось кардинально в процедурі закупівель, та якими будуть пропорції трирічних і однорічних договорів?

Кардинальних змін у процедурі закупівель не передбачається. А щодо договорів, то їх співвідношення змінюється: торік понад 30% постачальників погодилися на укладання трирічних договорів. Для них це можливість довгостроково планувати виробництво й графіки поставок, а для нас – економія на закупівлях, більш ефективне управління постачанням та суттєве зменшення ризиків переривання лікування пацієнтів.

Тобто в цілому ринок постачальників демонструє готовність вступати у довгострокову взаємодію та партнерство. Але, як показала практика, серед них є винятки.

Без партнерів буде складніше?

Чи позначилася на можливостях МЗУ втрата підтримки з боку проєкту «Безпечні, доступні та ефективні ліки для українців» (SafeMed)?

Однозначно позначилася. Адже SafeMed, що фінансувався USAID, із самого початку створення МЗУ дійсно був ключовим донором і партнером, який за рахунок міжнародної технічної допомоги допомагав нам із впровадженням цифрових рішень, розвитком е-каталогу Prozorro Market тощо.

Тому замороження проєкту SafeMed стало серйозним викликом, проте на початку квітня його роботу частково відновлено. Зауважу: те, що повʼязано з операційною функцією самого підприємства, покривається державним бюджетом, тому ризиків щодо зриву закупівель або поставок немає. Це означає, що відсутність донора не може призвести до того, що підприємство припиняє роботу.

Водночас ми розуміємо: щоб працювати більш ефективно й рухатися вперед, потрібно впроваджувати новітні цифрові інструменти. Це не лише про технічну допомогу, а й про інвестиції у розвиток, оптимізацію процесів і диджиталізацію. Без зовнішньої підтримки ми працюємо з наявними ресурсами і це дозволяє «тримати систему», але не дає змоги рухатися вперед з тією динамікою, яка необхідна країні сьогодні. Хоча проєкт, на жаль, повноцінно не відновився, однак ключові речі, які закладалися й підтримувалися SafeMed, наприклад, е-Stock, наразі реалізуються. Саме тому підтримка міжнародних партнерів залишається для нас критично важливою.

Що плануєте запровадити для підвищення ефективності закупівель?

Вже маємо низку масштабних проєктів у цьому напрямку. Основне, що покращує нашу ефективність, – повна автоматизація закупівельного процесу за допомогою системи SAP Ariba, яку ми використовуємо. Аби синхронізувати інформацію в єдиний потік даних, ми зробили величезну кількість інтеграцій з різноманітними системами, як-от Prozorro, Vchasno, Google Docs та MedData. Тож цифровізовано фактично все – від моменту оголошення ринкової консультації до укладання договору. Всі дані повністю інтероперабельні. Вся інформація – у загальному доступі для всіх учасників процесу закупівель. Це покращує обізнаність пацієнтів про забезпеченість закладів охорони здоров’я ліками: можна відстежувати статус закупівель, терміни поставок, залишки тощо.

Також відбулися зміни щодо покращення якості отриманих даних, зокрема, щодо потреб медзакладів у ліках, їх використання, залишків тощо. Чим якісніші такі дані, тим кращі рішення можна прийняти на їх підставі, тим ефективніше розподіляються наявні ресурси й забезпечується доставка ліків до медзакладів.

Prozorro Market вже зацікавив приватні заклади

Чи зростають масштаби використання е-каталогу Prozorro Market і наскільки успішно з цим справляються заклади охорони здоров’я?

З 1 квітня Уряд вчергове розширив перелік ліків та медвиробів, обовʼязкових до закупівлі через Prozorro Market. Йдеться про 27 нових позицій ліків та 42 позиції медичних виробів: нині вони всі вже розроблені й внесені до каталогу.

Якщо говорити про його використання в цілому, то за І квартал обсяг продажів через цей маркетплейс збільшився в 1,6 раза – лікарні закупили товарів майже на 9,2 млрд грн, що на 2,8 млрд більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Тобто, ми бачимо, що цей інструмент дедалі активніше використовується, оскільки він є дієвим, швидким (можна підписати контракт за декілька днів на відміну від відкритих торгів), гнучким і допомагає заощадити кошти (в середньому економія лікарень становить до 13% від очікуваної вартості).

До тих, хто сьогодні використовує Prozorro Market у закупівлях, доєднуються такі провідні медичні заклади як Національний інститут раку, інститути НАМНУ. Навіть деякі приватні клініки зацікавилися такою можливістю, хоча не зобов’язані проводити закупівлі через е-каталог. І це показово у тому плані, що стейкхолдери зацікавлені у використанні Prozorro Market.

Які ще ініціативи МЗУ вважаєте за необхідне втілити, але на це поки що не вистачає ресурсів чи інших можливостей?

Хороших ініціатив багато, але складніше їх реалізувати на практиці. Наразі МЗУ спільно з багатьма стейкхолдерами активно працюють над розробкою нецінових критеріїв, які можна буде застосовувати у закупівлях медичних товарів. Це дало б можливість закупити дещо інший товар, можливо, трішки дорожче, але кращої якості або з кращими експлуатаційними властивостями. Це передусім запит ринку, який бачить, як це успішно працює в інших країнах. Я сподіваюся, що ми також зможемо надалі успішно використовувати цей механізм закупівель.

А сьогодні ми займаємося звичною роботою – все дуже динамічно змінюється, тож потрібно швидко реагувати на виклики, дозбирати потреби лікарень, забезпечити ритмічні поставки товарів тощо, аби пацієнти були вчасно забезпечені необхідними ліками та медвиробами. Робота МЗУ ніколи не зупиняється, бо від неї залежить життя і здоров’я мільйонів українців.