«Закони воєнного часу» в охороні здоров’я та перспектива подальших реформ: що змінилося і чого чекати?

Виклики — нові, пріоритети – незмінні

Жодного важливого законопроєкту не було відкладено. Все, що необхідно для сталої роботи галузі, робилося за погодженням з МОЗ, фахівцями, експертами та пацієнтською громадськістю. Всі важливі законодавчі ініціативи було включено до планів роботи Комітету. Що не вдалося виконати, будемо намагатися завершити цього чи наступного року.

Плани країни й держави різко змінила війна. Чи довелося переорієнтовувати роботу профільного Комітету й у якому напрямку?

Пріоритети роботи команди Президента України, зокрема й нашого Комітету наступні: продовження медичної реформи, розробка та ухвалення євроінтеграційних законів для переведення української медицини на європейські стандарти.

Через повномасштабну війну ми зіткнулися з новими викликами. Наприклад, значно збільшився попит на послуги реабілітації, надання послуг з психологічної підтримки. Реагуючи на це, ми впровадили відповідні зміни. Верховна Рада ухвалила закон нашого Комітету про реабілітацію. Документ передбачає, що такі послуги надаються на засадах мультидисциплінарного підходу з перших днів стабілізації стану пацієнта відповідно до логіки біопсихосоціального підходу МКФ. У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», яка впроваджується за ініціативи першої леді Олени Зеленської, понад 20 тис. сімейних лікарів пройшли навчання та тепер в рамках пакета НСЗУ надають відповідні послуги. Це дозволило від початку року 277 тис. пацієнтам отримати послуги з психологічної підтримки на первинці.

Ще один виклик – доступу пацієнтів до медичних препаратів у прифронтових регіонах та відділених сільських населених пунктах. Ми запустили мобільні аптечні пункти, дозволили онлайн торгівлю ліками, доставку поштою. Також через урядову програму «Доступні ліки» пацієнти з хронічними хворобами отримують препарати безоплатно або з частковою доплатою. Всі ці заходи покращили доступ українців до ліків.    

З перших днів війни наш Комітет разом із МОЗ співпрацює з міжнародними організаціями та країнами-партнерами. Загалом від початку вторгнення Україна отримала гуманітарної допомоги на суму 18 млрд грн. Особливо хотів би подякувати керівнику Європейського регіонального бюро ВООЗ Гансу Клюге та голові офісу ВООЗ в Україні Ярно Хабіхту за активну підтримку. 

Під час війни голова Верховної Ради Руслан Стефанчук дав доручення комітетам посилити міжнародну співпрацю для підтримки України. Наш Комітет провів два спільних засідання з комітетом з питань охорони здоров’я Бундестагу, делегація депутатів Комітету взяла участь у засіданні Підкомітету з охорони здоров’я Європейського парламенту SANT. Як голова Комітету під час закордонних візитів постійно обговорюю питання посилення підтримки нашої країни партнерами та про задоволення негайних потреб. Наприклад, після мого звернення до депутатів Конгресу Іспанії до України доставили партію медичних препаратів для лікування онкохворих пацієнтів. Ці медичні препарати на той час були дефіцитними в Україні. Ліки дозволили не переривати курсу лікування, а вчасно його продовжити.

Які законодавчі ініціативи спішно довелося приймати на виправлення ситуації в галузі впродовж війни?

Верховна Рада, реагуючи на виклики війни, ухвалила низку важливих законів. 

Нам вдалося на період воєнного стану спростити порядок допуску іноземних лікарів-волонтерів (крім фахівців з РФ та Білорусі) до надання медичної та реабілітаційної допомоги в Україні та дозволити українським лікарям-переселенцям здійснювати діяльність з медичної практики поза зазначеним у ліцензії місцем її провадження. Завдяки цьому тисячі медиків — вимушених переселенців вже влаштувалися на роботу в інших регіонах.

Парламент ввів (на період дії воєнного стану та ще на три місяці після його припинення) заборону обігу в України ліків, що виробляються міжнародними фармацевтичними компаніями на території рф та Білорусі (законопроєкт № 7313).

В межах реформування військово-лікарських комісій парламент ухвалив закон № 3079-ІХ, який надав можливість проводити ВЛК в усіх закладах охорони здоров’я сектору безпеки і оборони, а також створювати їх на базі закладів охорони здоров’я державної та комунальної форми власності (законопроєкт № 9154). Це дозволило НСЗУ минулого року успішно запровадити окремий пакет для цього в ПМГ.

За період війни парламент ухвалив закони, які переводять нашу медицину на європейські стандарти: щодо застосування сучасних підходів до профілактики, тестування та лікування ВІЛ-інфекції (№ 6364), туберкульозу (№ 9147), функціонування телемедицини (№ 9272), про систему громадського здоров’я (№ 4142), про лікарські засоби (№ 5547). Ухвалено важливий закон щодо медичного канабісу (№ 7457). Також Верховна Рада підтримала закон, який запроваджує наступний етап медичної реформи (№ 2347-IX).

З метою зниження цін на ліки ухвалено закон щодо паралельного імпорту лікарських засобів (№ 11173). Він дозволить з початку наступного року ввозити до України з країн із жорсткою регуляторною системою ліки, які вироблені для застосування на їхніх ринках, та закуповувати такі ліки за бюджетні кошти за тими ж цінами, за якими вони реалізуються в цих країнах.

Встановлено заборону використання у маркуванні лікарських засобів будь-яких елементів рекламного характеру, а також будь-якої інформації про інших юридичних або фізичних осіб, які не є виробником або заявником (власником реєстраційного посвідчення) на лікарський засіб та заборону реалізації ліків з маркуванням, що не відповідає встановленим вимогам (№ 11172).

Які важливі для галузі законопроєкти довелося відкласти через війну й чи повернулися до них з часом?

Жодного важливого законопроєкту не було відкладено. Все, що необхідно для сталої роботи галузі, робилося за погодженням з МОЗ, фахівцями, експертами та пацієнтською громадськістю. Всі важливі законодавчі ініціативи було включено до планів роботи Комітету. Що не вдалося виконати, будемо намагатися завершити цього чи наступного року.

На вашу думку, чи не позначиться війна на перспективах подальшого розвитку галузі, в тому числі й  щодо євроінтеграції та досягнення міжнародних стандартів?

Як я вже зазначав, попри повномасштабну війну, реформа медицини триває. Сьогодні ми формуємо спроможну мережу закладів та продовжуємо йти шляхом розширення послуг на первинці, щоб оптимально задовольнити потреби населення.

Це нормальна світова практика. До 70% послуг мають бути саме на первинці. І це ефективно з точки зору фінансування галузі та зручно для людей.

Нині багато з того, що раніше лікували лише у стаціонарі, перейшло на первинний рівень. Наприклад, лікування неускладнених форм туберкульозу. Крім того, сьогодні на первинці надається психологічна допомога. 

Щодо євроінтеграції, то медична галузь — одна з лідерів за темпами імплементації в законодавство норм права ЄС (виконано 78% зобов’язань). Зокрема ухвалено низку євроінтеграційних законів, якими у національне законодавство імплементовано положення актів права ЄС, щодо безпеки донорської крові, захисту громадського здоров’я, обігу лікарських засобів, протидії тютюнокурінню, розвитку трансплантації.

Медичне самоврядування запроваджуватиметься поетапно

За останні роки до парламенту подавалося кілька законопроєктів щодо лікарського самоврядування, але жоден з них не було прийнято, в тому числі й через неузгодженість позицій стейкхолдерів. Чи враховано в останньому проєкті аспекти, які призводили до згаданих протистоянь? 

Наразі Комітет спільно з МОЗ працює над доопрацюванням до другого читання проєкту закону про самоврядування у сфері охорони здоров’я в Україні (№ 10372). Зокрема, зауваження стосуються пропозицій, які були надані представниками медичних палат Центральної та Східної Європи та Постійним комітетом європейських лікарів, з якими Комітет за попередньою домовленістю веде постійні консультації щодо вибору оптимальної моделі самоврядування для України.

Серед ключових позицій вказаного законопроєкту — делегування функцій держави самоврядним організаціям щодо участі у допуску до професії, створення прозорого реєстру лікарів, запровадження дієвого механізму професійної відповідальності медиків і фармацевтів, страхування відповідальності за лікарську помилку, а також створення ефективної системи розгляду пацієнтських скарг.

Сьогодні самоврядні організації медиків створені у більшості розвинених країн світу, зокрема практично в усіх країнах Євросоюзу. Загалом 82% практикуючих лікарів ЄС входять до складу професійних самоврядних організацій. Ці структури успішно функціонують і відповідають за більшість професійних питань медиків. А також виконують низку управлінських функцій у сфері охорони здоров’я як рівноправні партнери поряд з уповноваженими державними органами. Україна, як країна кандидат у члени ЄС, також має нарешті впровадити у себе цей ефективний інструмент управління медичною галуззю.

Запровадивши медичне самоврядування, ми отримаємо фахові кваліфіковані організації, які вирішуватимуть нагальні проблеми сфери охорони здоров’я, впливатимуть на розвиток медичної освіти та захист інтересів лікарів і пацієнтів, здійснюватимуть контроль за безпекою та якістю медичних послуг. Також це дозволить повністю розірвати звʼязок з тоталітарними традиціями радянської медицини та адаптувати законодавство України до законодавства ЄС, наблизивши права і свободи працівників сфери охорони здоров’я в Україні до європейських.

Відзначу, що моя принципова позиція – медичне самоврядування буде запроваджуватися поетапно та після закінчення війни.

Питання лікарської помилки – чи ведеться робота парламенту в цьому напрямку?

Це питання є дуже актуальним. За визначенням лікарська помилка — це похибка у професійній діяльності лікаря за умови, що він не допустив свідомої халатності чи недбальства. Це поняття слід відрізняти від професійного злочину медичного працівника чи нещасного випадку, за які українським законодавством встановлено відповідну кримінальну відповідальність. Питання встановлення відповідальності за лікарську помилку може бути врегульовано з ухваленням закону про самоврядування. Документ передбачає відповідні зміни до законодавства щодо запровадження нового виду страхування, а саме страхування цивільноправової відповідальності медиків і фармацевтів. Також при доопрацюванні цього законопроєкту до другого читання плануємо визначити у ньому поняття «лікарська помилка».

Коли чекати на «медичну Конституцію»

Які наразі плани Комітету – до кінця року та на наступний період?

Постановою Верховної Ради України від 6.02. 2024 року № 3561-IX затверджено План законопроєктної роботи Верховної Ради України на 2024 рік. До нього входять законопроєкти щодо: створення дієвої системи біологічної безпеки та біологічного захисту; удосконалення законодавства у сфері психічного здоров’я; застосування допоміжних репродуктивних технологій; реформування системи медико-соціальної експертизи та реабілітації осіб з інвалідністю в Україні; регулювання обігу медичних виробів, дієтичних добавок, біоцидних продуктів; самоврядування медичних професій.

Законопроєкт № 10372 про самоврядування у сфері охорони здоров’я в Україні ухвалено в першому читанні. Підготовлено до розгляду парламентом у першому читанні законопроєкт № 11389, спрямований на покращення регулювання виробництва та обігу харчових добавок. Цей документ приводить українське законодавство до стандартів ЄС та запобігає маніпуляціям, коли ліки продаються під виглядом харчових добавок.

Також плануємо працювати над законопроєктом «Про систему психічного здоров’я в Україні», який наразі розробляється депутатами Комітету. Він передбачає прийняття спеціального цілісного закону, яким визначатимуться основні організаційно-правові засади забезпечення охорони психічного здоров’я населення України.

Водночас не полишаємо амбітних планів щодо розробки та ухвалення нової редакції закону про Основи законодавства України про охорону здоров’я, що має стати своєрідною Конституцією для медичної галузі. Це буде комплексний ґрунтовний закон, створений спільно з усіма стейкхолдерами галузі, тому його розробка потребує певного часу.