Топові благодійні фонди обговорили майбутнє доброчинності в Україні та її особливості в умовах війни

Потрібно хотіти і вміти допомагати іншим

В рамках заходу Forbes Ukraine зібрав власників та С-level менеджерів бізнесу, донорів, керівників благодійних фондів, волонтерів та військових. Понад 30 спікерів та майже 350 гостей обговорювали насущні проблеми благодійності та її перспективи, виходячи з досвіду лідерів благодійності.

У топових благодійних фондів України цей досвід величезний, тож вони змогли не лише похвалитися успішними проєктами, а й розповісти про виклики, з якими стикалися впродовж багаторічної діяльності, та уроки їх подолання. Цінними порадами від досвідчених майстрів добра для тих, хто лише стає на шлях доброчинності, були уроки того, як залучати до співпраці партнерів, шукати кошти й ефективно використовувати їх, аби благодійні проєкти вдалися на славу.

Водночас учасники форуму обговорили завтрашній день благодійництва в Україні: поділилися планами й стратегічними підходами, які напрацювали до та під час війни. Тим, хто планом свого життя й діяльності визначив добрі справи на благо інших, було цікаво почути: як побудувати ефективний благодійний фонд, аби він витримав випробування часом, які саме соціальні проєкти краще обирати й підтримувати, як творити добро із бізнес-підходом й налагодити взаємовигідні стосунки між фондом та меценатами, який формат роботи найкращий і чи змінювати його м залежно під час війни.

Портрет українського благодійника

На форумі оприлюднили цифри, які засвідчили масштабність добродійництва в Україні. Зокрема, у 2023 році благодійні фонди витратили кошти у розмірі понад 1,5% ВВП України, що вивело їх на один щабель з будівельною галуззю та експортом чорних металів, які займають провідні позиції в українській економіці. Це дає всі підстави вважати, що благодійність стала повноцінним сектором економіки й вагомим соціальним напрямком. Та жодними цифрами не виміряти надію тих, хто потребує допомоги, на підтримку чи порятунок, і віру в те, що десь поряд є надійне плече благодійників.

Хто вони і як працюють, як їм вдалося стати найщедрішими, і чому вони розширюють масштаби своїх проєктів від «просто подати руку» до «зробити світ кращим»? На ці питання учасників форуму відповіли представники організацій зі списку «Найбільші благодійні фонди України».

Про бізнес-підхід у благодійності, переваги створення власного фонду, його діяльність, незмінні принципи й нові проєкти на виклики дня, — розповіла співзасновниця родинного благодійного фонду Zagoriy Foundation Катерина ЗАГОРІЙ. 

Що спонукало стати на шлях благодійництва?

Для мене це передусім християнська цінність — віддавати іншим. Мене так виховували з дитинства. Пам’ятаю, як напередодні Великодня сусіди виходили прибирати під’їзд, подвір’я і це робили всі – на загальне благо. Тобто це частина культури, в якій я виросла. Тож я і далі хотіла продовжувати добрі справи. Починалося з того, що я була волонтером, тобто допомагала своїми руками, потім, коли з’явилася така можливість – грішми. Також поряд опинилися люди, які мені допомагали у цьому – з часом вони стали штатними працівники нашого фонду.

В чому переваги родинного фонду?

Створення родинного благодійного фонду — передусім від бажання самому зробити самому якусь конкретну справу — ту, яку ти вважаєш потрібною і так, як, на твою думку, буде правильно. А враховуючи досвід у бізнесі ти ще й прагнеш зробити те, чого досі не було, або краще, ніж десь є. І я переконана, що в Zagoriy Foundation найкраща модель простору розвитку дітей і найдосконаліша модель просторів для військових. А наш проєкт «Витоки. Путівник українськими звичаями» взагалі не має аналогів. Також я вважаю, що нам вдалося реалізувати одну з найкращих моделей притулків, які вже стали центрами адопції тварин.

Тому тим, у кого достатньо людей, щоб системно займатися благодійництвом, я радила б не чекати, а починати створювати власний фонд. У нас один з КРІ, який ми визначили ще до війни і продовжуємо нині — зробити найкращий сімейний фонд, щоб нашу модель дистрибувати колегам, знайомим та всім зацікавленим особам.

Утримання фонду передбачає чималі адміністративні витрати, в Україні — приблизно 6%. Чи не краще покладатися на волонтерів?

У нас немає волонтерів. Ми працюємо за іншою моделлю: маємо корпоративний центр управління, який керує іншими проєктами. І він достатньо затратний — більше ніж 6%. Усі працівники отримують ринкову оплату, але це цінні працівники. Ми вважаємо, що людям варто платити адекватні зарплати, але результати їхньої роботи мають відповідати очікуванням щодо них.

Останнім часом з’являються змішані моделі родинних фондів, які використовують не тільки власні, а й залучені кошти.

Фонд родини Загорій не залучає зовнішнє фінансування, він утримується виключно коштами родини. Ми хочемо робити власні проєкти й відповідаємо за них своїми грішми. Втім, ми також фінансово підтримуємо інші фонди та проєкти. Також на деякі з них залучаємо кошти інших благодійників. Головне – завжди пояснити, для чого ці кошти потрібні. І звітувати про їх використання. Прозорість – це один з мотиваторів залучення благодійників до добродіянь.

Сила добра – в єдності тих, хто його прагне

Чи змінила війна напрямки діяльності фонду?

У нас змінилося дуже багато. Нині ми функціонуємо, як маркетингова, івентова компанія, яка робить соціальні проєкти. Змінилося спрямування діяльності у відповідь на вимоги часу, з’явилося багато нових проєктів: для військових, дітей, внутрішньо переміщених осіб і родин працівників охорони здоров’я на деокупованих територіях, а також для соціалізації тварин. Також залишилася частина раніше розроблених проєктів – з розвитку культури й благодійності «Щедрий вівторок», який вчить найкращим практикам корпоративної соціальної відповідальності. А також проєкт про українські традиції та культуру «Витоки». Адже сьогодні це надзвичайно важливо – ми маємо усвідомлювати, що захищаємо, за які цінності воюємо. Щоб в компаніях святкували не тільки день Валентина, а й українські свята.

Ми відповідальні за минуле, сьогоднішнє і майбутнє. Якщо ми раніше говорили про освіту, охорону здоров’я, культуру благодійності, то зараз акцентуємо увагу на минуле (традиції, культура) й сьогодення, яке неможливе без людської небайдужості і вдячності. І неодмінно думаємо про завтра та зміни, які в ньому нас чекають.

Тому фонд підтримує компанії, організації та проєкти, які вже сьогодні творять позитивні сценарії майбутнього України, й, безперечно, ініціює власні: для військових — як то «Гальт — простір для своїх», для дітей та дорослих («Простір спільного добра») тощо.

Благодійництво досягається бажанням творити добро, а його сила примножується, коли ми спільно дбаємо один про одного.

*У рамках благодійного форуму «Майстри добра» було зібрано понад 6 млн грн, які будуть спрямовані на протезування військових у національних реабілітаційних центрах Superhumans та Unbroken.

*Zagoriy Foundation засновано у 2015 році Глібом, Катериною та Володимиром Загоріями для системної реалізації благодійних проектів.