- Категорія
- Бізнес
Українська економіка другого року повномасштабної війни
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
335
Журналіст, редактор The PharmaMedia
Говорити про відновлення української економіки зараз не зарано, вважають економісти. Оптимісти з цим охоче погоджуються, а це, до слова, понад 70% українців, як стверджують соціологи.
Що ж, якою буде повоєнна економіка, побачимо. А про сьогоднішній стан економіки, зокрема, крізь призму інвестиційного клімату, в рамках 12-го Українського форуму операторів ринку медичних виробів®, організованому Асоціацією AMOMD® розповів Роман ЧЕРЕПАХА, інвестиційний директор компанії Horizon Capital.
Гроші та інвестиції у 2023 році
Попри складності, пов’язані з війною, виїздом великої кількості людей і бізнес-майданчиків за межі країни, високий рівень безробіття та інфляцію, економіка «оживає» й демонструє, хоч і не надто значне, але, все ж таки, зростання.
Хороші новини від Horizon Capital
Компанія, яку очолює пан Роман залучає інвестиційні фонди в українські технологічні, експортно орієнтовані підприємства, що швидко зростають. Працюючи в Україні з 1995 року, компанія надала підтримку 150 українським підприємствам.
В управлінні Horizon Capital понад 40 інституційних інвесторів з США, Великобританії та Європи, серед яких Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Голландський банк розвитку підприємництва (FMO), Німецьке товариство з інвестицій та розвитку (DEG) та багато інших.
Наразі в управлінні компанії $1,4 млрд, а у квітні 2023 було оголошено про залучення нового фонду на $254 млн, що стало найбільшим залученням іноземних інвестицій від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Також, це найбільший інвестиційний фонд, що було залучено в Україну в останні 15 років.
Інвестиційний клімат в Україні: актуальний стан
Щодо макроекономічних показників надскладного для України 2022 року, вони увійдуть в історію найбільшим і небаченим дотепер падінням рівня ВВП. Це супроводжувалося великою інфляцією – 26,6%, яка була спричинена також і міжнародним інфляційним тиском, адже 2022 року багато країн світу зіштовхнулися з гіперінфляцією. А нам до того додалася ще й війна, в активній фазі якої було порушено міжнародні ланцюжки постачань, значно ускладнилася й подорожчала логістика, з’явилося чимало додаткових факторів невизначеності, які теж вплинули на формування фінальних цін.
Крім того, державний борг України зріс відносно ВВП до 88% (роком раніше це співвідношення складало менш як 50%), а курс гривні до долара США (в середньому) зріс до 36,6, яким й залишається до сьогодні.
Погані й хороші економічні новини 2023 року
Найперше, що відзначив спікер – повільне й обережне (але!) відновлення економіки. Попри складності, пов’язані з війною, виїздом великої кількості людей і бізнес-майданчиків за межі країни, високий рівень безробіття та інфляцію, економіка «оживає» й демонструє, хоч і не надто значне, але, все ж таки, зростання. Важливо зазначити, що й інфляція стала більш контрольованою й знизилася з 26,6% до 10,6%. Співставний рівень інфляції ми мали у довоєнний 2021 рік, тож, це хороша новина.
Цього не скажеш про державний борг, який, зі зрозумілих причин, зростатиме, адже прибутки держави скоротилися водночас зросли витрати.
З позитивних факторів варто відзначити контрольований курс гривні до долара США, і те, що підстав говорити про його зростання найближчим часом немає.
Фактори впливу на інвестиційний клімат в Україні
Низька < 15% | Середня 15-25% | Висока 25-50% |
Пошкодження енергетичної та портової інфраструктури | Продовження заборони імпорту продовольства певними європейськими країнами. | Затягування терміну війни, ескалація війни, у т.ч. екотероризму окупантів |
Відновлення функціонування «зернового коридору» | ||
Збільшення потоку еміграції | ||
Зниження обсягів/втрата регулярності надходження міжнародної допомоги | ||
Виникнення додаткових бюджетних потреб і значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері | ||
Швидка реалізація масштабного плану відбудови України («План Маршалла») |
Які підстави для оптимізму?
За даними на серпень 2023 року:
- ЗСУ продовжують звільняти територію України – частка окупованих територій зменшилася з 27% у березні 2022 року до приблизно 16% у 2023-му.
- ЗСУ звільнили понад 53% окупованої території – 78.5 тисяч квадратних кілометрів.
- Звільнена територія приблизно у 2 рази перевищує площу Швейцарії та включає майже 2050 міст, селищ та сіл.
- Понад $ 70 млрд виділено на підтримку безпеки від міжнародних партнерів, як обіцяних, так і наданих, починаючи з лютого, включаючи $ 44 млрд від США, понад 13 млрд євро від країн ЄС та $ 4,9 млрд від Великобританії.
- Чіткий перехід країн-партнерів від надання стрілецької зброї та оборонної техніки до збільшення поставок важкого озброєння: ракет великої дальності, танків, сучасних систем ППО, та винищувачів необхідних для подальшого зміцнення позицій України.
- На липневому саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 підписали декларацію про «конкретні, двосторонні, довгострокові зобов’язання щодо безпеки» для України. Наразі до декларації приєдналися понад 25 країн. Згідно з угодою, союзники протягом наступних років надаватимуть зброю, розвідувальні дані та іншу допомогу.
Стан бюджету країни
Війна сприяла зростанню дефіциту держаного бюджету через очевидні, але не передбачені раніше витрати: зарплатня військовим – щомісяця $ 2,1 млрд, товари та послуги, соціальні виплати та інші витрати, які загалом складають понад $ 3 млрд щомісяця.
Отже, на тлі істотно збільшених витрат, ми істотно менше заробляємо через суттєво скорочену економіку – кількості підприємств, що працюють, зменшення прибутковості тих підприємств, що працюють, скорочення населення тощо. Станом на липень 2023 р. щомісячний дефіцит складає $2.5 – 3 млрд, до цієї цифри коректно було б додати суму міжнародних грантів (це $1,3 млрд), тож загалом йдеться про дефіцит у $ 4-5 млрд, що закривається переважно коштом міжнародних грантів та кредитів.
Цей дефіцит зберігатиметься потягом періоду активної фази війни. А хороша новина у тому, що ми маємо постійну підтримку від міжнародних партнерів.
Окрім покриття дефіциту безпосередньо коштом грантів, потреби у фінансуванні додатково покриваються довгостроковими позиками та державними облігаціями (загальна бюджетна підтримка на суму $ 28 млрд, що надійшла у липні 2023 року, повністю покриває дефіцит бюджету у розмірі $ 23 млрд). І за всіма прогнозами, дефіцит бюджету й наділі врівноважуватиметься зовнішньою допомогою. Так, ЄС схвалив програму на $18 млрд, США – програму грантів на суму понад $10 млрд, а МВФ на $15 млрд.
Поточний баланс
Експорт товарів в перші місяці після вторгнення впав більш ніж на 50% порівняно з аналогічним періодом попереднього року (в основному через падіння експорту зерна та металу). В другому кварталі 2022 року він збільшився на 8%, але він все був ще нижчий за показник 2021 року.
Наразі, завдяки стабільному потоку грошових переказів, відновленню експорту та міжнародній допомозі рахунок поточних операцій був збалансованим у другому кварталі 2023 року.
Експорт товарів залишається ключовою статтею надходжень у поточному балансі (притік валюти на суму майже $ 9 млрд). А майже половину всіх надходжень валюти – перекази з закордону від українців, які там перебувають та міжнародна допомога. Саме ці фактори допомагають українській економіці збалансовувати притік та відтік валюти та утримувати певну стабільність курсу гривні відносно долара.
Ключові пріоритети для України
Членство в ЄС
Україна офіційно отримала статус кандидата в ЄС 23 червня. Лідери ЄС одностайно ухвалили це рішення через майже чотири місяці після того, як президент Зеленський подав заявку України на приєднання до блоку.
При цьому, як підкреслює спікер, президентка Комісії ЄС Урсула фон дер Ляєн надзвичайно позитивно оцінює перспективи України як країни-члена, високо оцінивши наші зусилля відповідати стандартам і цінностям, прийняти політику та норми ЄС.
Населення країн ЄС також підтримує наш шлях до спільноти: згідно з квітневими опитуваннями громадської думки, 71% громадян ЄС вірять, що Україна є частиною європейської родини і 66% погоджуються, що Україна має приєднатися до ЄС, коли буде готова.
Підтримка бюджету
Український уряд зосереджений на залученні допомоги для фінансування бюджету, що складає за оцінкою Міністерства фінансів $5 млрд на місяць. Витрати державного бюджету зросли на 65% у 2022 році порівняно з минулим роком завдяки девʼятикратному збільшенню витрат на оборону, які лише частково покриває збільшення доходів бюджету на 32% (3% без врахування грантів).
Західна бюджетна підтримка склала близько $32 млрд на кінець 2022 року, при цьому гранти становлять понад 45% обіцяних коштів. Крім того, у 2023 році партнери виділили понад $42 млрд.
ЄС схвалив новий пакет допомоги для України на суму 18 млрд євро на 2023 рік, тоді як бюджетна підтримка США покриває $10 млрд.
МВФ схвалив чотирирічну угоду на суму $15.6 млрд, припускаючи, що $ 4-5 млрд будуть виплачені вже цього року.
План Маршалла для України
Україна вперше представила комплексний проект Плану відновлення та розвитку на Конференції відновлення України (URC) у Швейцарії у 2022 році. Він охоплює 2022-2032 роки і становить $750 млрд без врахування додаткових витрат на безпеку.
На початку 2023 року за підтримки Великої сімки, Європейської комісії та міжнародних фінансових організацій розпочато роботу Керівного комітету Української міжвідомчої донорської координаційної платформи для координації підтримки партнерів.
Під час другого URC, який відбувся в липні 2023 року в Лондоні, партнери виділили Україні $ 66 млрд, включаючи 50 млрд євро за програмою ЄС на 2024-2027 роки.
Крім тогo, великі міжнародні фінансові організації BlackRock, JP Morgan i McKinsey обʼєднали зусилля, щоб консультувати Україну щодо створення фонду мобілізації приватного капіталу для України, а MIGA, DEC разом з ЕКА та СБРР – щодо запуску ефективних інструментів страхування ризиків для інвесторів.
Резюме
Безпекова ситуація – основний фактор, що впливатиме на інвестиційний клімат в Україні. Щодо фармацевтичного ринку та ринку медичних виробів, зокрема, з великою долею імовірності можна припустити, що інвестиційна активність в цій галузі нашої економіки відновиться, але, швидше за все, після нашої перемоги. А сьогоднішні наші економічні пріоритети – статус кандидата в ЄС, підтримка бюджету та «План Маршалла».