Олексій Кучер: «Держава має навчитися довіряти бізнесу, а не тільки вимагати довіри»

Чи готова держава до максимальної дерегуляції бізнесу, а бізнес – до активної участі в цьому процесі? На які зрушення очікувати вже найближчим часом? І хто буде рефері на майданчику змін? Про це – наша розмова з Головою Державної регуляторної служби України Олексієм КУЧЕРОМ.

Підґрунтя для переходу на світові стандарти

Як показує досвід європейських країн, які вже інтегрувалися в європейський простір (Чехія, Польща), цей процес може стати болючим для вітчизняних підприємців, виснажених ще й війною.

Які проблеми нині непокоять український бізнес, зокрема, у сфері обігу лікарських засобів і чи аналізує їх ДРС?

В умовах повномасштабної війни, коли критично важлива належна безперебійна робота усіх субʼєктів господарювання, і особливо тих, які займаються забезпеченням населення лікарськими засобами, надзвичайно складно без повноцінного функціонування фармбізнесу.

У контексті Закону про регуляторну політику ДРС системно аналізує проблеми бізнесу, оскільки з урахуванням його пропозицій приймаються рішення про погодження або відмову в погодженні проєктів регуляторних актів, зокрема сфери обігу лікарських засобів.

І зазначу, що серед найбільш актуальних та важливих питань у період воєнного стану, які підтримуються ДРС, є спрощення адміністративних процедур регулювання господарської діяльності та поліпшення бізнес-клімату.

Про які саме останні рішення йдеться?

Якщо говорити про низку постанов, які були прийняті Урядом і суттєво спростили роботу бізнесу в умовах війни, то йдеться про:

1. внесені зміни до Ліцензійних умов щодо можливості подання заяви в електронній формі здобувачем ліцензії для її отримання в умовах воєнного стану та скорочення документів, що додаються до такої заяви;
2. у період дії ВС спрощено діяльність аптечних закладів та виробників лікарських засобів;
3. для уникнення дефіциту ліків або у випадках, коли аптека вимушено закривається, вона може перепродати свій товар іншій аптеці;
4. за умови дотримання визначених виробником умов зберігання можна здійснювати:
5. транспортування ЛЗ транспортними засобами загального користування, зокрема тими, якими здійснюється перевезення пасажирів, та у поштових або багажних відправленнях;
6. зберігання ліцензіатами ЛЗ у складських приміщеннях, відомості про які відсутні у ліцензійному реєстрі;
7. на територіях, які включені до переліку Мінреінтеграції, відпуск певних рецептурних ЛЗ може здійснюватися без рецепта лікаря;
8. суб’єкти господарювання можуть здійснювати контроль якості ЛЗ за контрактом, за умови недостатності у таких ліцензіатів матеріально-технічної бази та технічних засобів;
9. суб’єкти господарювання у певних випадках можуть здійснювати випуск та реалізацію серій ЛЗ у первинному пакуванні.

Наголошую, що важливим кроком реформування сфери обігу ЛЗ на перспективу було прийняття нового Закону України від 28.07. 2022 р. № 2469-ІХ «Про лікарські засоби», основні положення якого будуть введені в дію через 30 місяців після завершення воєнного стану.

Згаданий закон «Про лікарські засоби» — це систематизовані можливості, які дозволять:

• забезпечити захист споживачів;
• удосконалити систему контролю якості з урахуванням вимог законодавства ЄС;
• мінімізувати державне втручання у сферу обігу лікарських засобів;
• чітко врегулювати відносини між органами влади, операторами фармацевтичного ринку та споживачами;
• знизити рівень корупції тощо.

Закон є важливим та необхідним для України в контексті євроінтеграції та регулювання обігу лікарських засобів за європейськими стандартами і забезпечення населення якісними і доступними ліками.

Отже, маємо підґрунтя для переходу до світових норм.

Дерегуляція бізнесу точкова і несистемна

Згадані спрощення оговорені періодом воєнного часу. Чи достатньою мірою відбулася дерегуляція, чи ДРС вважає, що потрібні рішучіші кроки?

Наразі ми бачимо, що дерегуляція відбувається точково і несистемно. Абсолютно переконані: необхідна інвентаризація нормативно-правового поля щодо виявлення регуляторних актів, які є занадто обтяжливими для бізнесу, і тим більше є неефективними. Зусиль, яких докладає ДРС, недостатньо — для цього потрібна воля регуляторів. Ми над цим працюємо, оскільки дерегуляційні процеси мають бути системними. На жаль, непередбачуваність законодавства — найбільша проблема бізнесу. А процеси дерегуляції беззаперечно мають продовжуватись, тим паче, коли існує реальна необхідність.

Але, зауважу, що процеси, які проводяться у воєнний період, в переважній більшості мають суттєво відрізнятись у повоєнний час – буде необхідний їхній перегляд.

Орієнтири для дерегуляції бізнесу

Що маємо докорінно змінити в законодавстві у відношеннях «держава – бізнес», аби стати повноцінними й рівноправними членами ЄС?

У цьому році Уряд розпочав процедуру офіційного приєднання до Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку щодо регуляторної політики та управління. ОЕСР – це потужна міжнародна інституція, що об’єднує 38 найвпливовіших економік світу.

Зрозуміло, що процес євроінтеграції потребуватиме гармонізації українського законодавства із законодавством Євросоюзу, адаптації багатьох європейських норм в національне законодавство. Як показує досвід європейських країн, які вже інтегрувалися в європейський простір (Чехія, Польща), цей процес може стати болючим для вітчизняних підприємців, виснажених ще й війною. Тож ми усвідомлюємо, що необхідно змінювати підходи до формування та реалізації державної регуляторної політики, модернізувати процеси розробки проєктів нормативних актів, відстеження їх результативності та перегляду.

У квітні цього року ми взяли участь у 28-му засіданні Комітету регуляторної політики ОЕСР, де Україна презентувала своє бачення розбудови повоєнного регуляторного простору з максимально привабливими умовами ведення господарської діяльності вітчизняних та іноземних підприємств.

Як на мене, трансформацію регуляторної політики в Україні необхідно зосередити на подоланні дисбалансу між органами влади, підприємцями, громадянами та побудові інклюзивного регуляторного простору з максимально широким залученням громадськості та бізнесу до процесу розробки регуляцій.

Бізнес має бути більш активним

Чи достатньо активно бізнес бере участь у таких процесах сьогодні?

На початку нинішнього року ДРС долучилася до соціологічного дослідження стану бізнесу в Україні в умовах війни. Результати опитування підприємців свідчать про те, що бізнес-спільнота недостатньо залучена у процеси розробки та прийняття управлінських рішень, спрямованих на спрощення регуляторного середовища.

Понад 50% зазначили, що мають адміністративні перепони щодо участі у заходах, спрямованих на широке обговорення питань дерегуляції.

Я переконаний, що перенесення всіх регуляторних процедур в онлайн-формат дозволить створити механізм системного залучення бізнес-спільноти до розробки регуляторних актів, їх обговорення та перегляду. Крім того, буде забезпечено оцінку регуляторного навантаження на різні види бізнесу та відстеження результативності регуляторних актів у різних сферах. Такий інструмент наочно демонструватиме, де необхідно зменшити витрати на дотримання вимог законодавства під час провадження регуляторної діяльності та забезпечить контроль за загальною кількістю регулювань.

Кому легше виживати під тиском «зарегульованості», наприклад, великим аптечним мережам чи невеликим аптечним закладам?

На мою думку, є об’єктивні причини: логістика, об’єми закупок та інші чинники, які допомагають зорієнтуватись та пристосуватись до викликів саме великому бізнесу. Потрібна також активність при долученні (обговоренні) до розробки АРВ: необхідно вимагати від регулятора, ще на етапі розробки, встановлення корегувальних заходів, що будуть зафіксовані в тесті малого підприємництва, який є складовою АРВ. Протягом останніх років до ДРС не надходили проєкти регуляторних актів, АРВ до яких містили б розробку корегувальних засобів для малого та мікробізнесу.

Дисбаланс довіри та відповідальності

Бізнес нарікає на надмірну кількість контролерів і «тиск» з їхнього боку у вигляді перевірок. Чи підтверджує це статистика?

Загалом, за інформацією від контролюючих органів, з початку запровадження в Україні воєнного стану було проведено більше, ніж 17 тис. перевірок. До топ-3 органів державного нагляду (контролю), які здійснюють позапланові перевірки суб’єктів господарювання, ввійшли Держпродспоживслужба (7 969), Пенсійний фонд України (7 647) та ДСНС (919).

Якщо у 2021 році було здійснено 200 тис. перевірок бізнесу, то торік – трохи більше, ніж 10 тис., тобто у 20 разів менше. І найголовніший висновок, який ми зробили: коли контролюючі органи зменшили кількість перевірок – нічого не сталося. Тобто треба розібратися, чи є сенс повертатися до класичних перевірок, які діяли до початку війни.

Чи маєте факти зловживань контролерів і як реагуєте на подібне?

Від суб’єктів господарювання до ДРС надходять непоодинокі звернення, і на їх підставі ми виходимо на перевірки. Якщо виявляємо порушення, то складаємо протокол про адмінправопорушення на посадову особу контролюючого органу.

Яка відповідальність передбачена за подібні порушення?

Особисто я бачу дисбаланс відповідальності за порушення у взаємовідношеннях «держава-бізнес».

Тобто коли підприємець нехтує законом, він може отримати штраф у сотні тисяч гривень, якщо ж чиновник – то 170–340 грн. Хоч я сам є державним службовцем, але очевидно, що це — нечесно!

Завжди акцентую на тому, що держава має навчитися довіряти бізнесу, а не тільки вимагати довіри навзаєм.

Тому, ми підготували проєкт закону, який пропонує збільшити штрафи для чиновників, винних у надмірному тиску на бізнес, до 17-34 тис грн.

Також, щоб забезпечити прозорість під час здійснення перевірок ми пропонуємо перевести їх в онлайн. У підсумку підприємці матимуть особистий електронний кабінет, де зможуть залишити скаргу/заяву/пропозицію, а також швидко отримати інформацію із достовірного джерела.

Для цього удосконалюємо Інспекційний портал: розширення його функціоналу допоможе уникнути корупційних ризиків та зекономить час бізнесу.

Попереду — диджиталізація регуляторної діяльності

Наразі цифровізація торкнулася усіх сфер. Що передбачається в цьому плані для державного інструментарію регулювання бізнесу?

Наполегливо відстоюємо ідею: всю регуляторну діяльність, яку тільки можна перевести в диджитал – необхідно перевести в онлайн. До таких ініціатив віднесено створення низки електронних порталів, а саме:

1. Регуляторний портал – це сервіс планування регуляторної діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, а також оцінки фінансового навантаження на бізнес.

У результаті бізнес буде спроможний:

• володіти повним обсягом інформації про чинні регуляторні акти від законів до рішень територіальних громад; 
• надавати пропозиції або зауваження до чинних актів (безпосередня прозора участь в процесі дерегуляції);
• оперативно реагувати та давати коментарі до проєктів нових регулювань.

Зі свого боку органи влади зможуть: 

• оприлюднювати проєкти своїх актів і проводити процедури погодження та обговорення з громадськістю онлайн в одному місці;
• автоматизовано здійснювати аналіз регуляторного впливу; 
• систематизувати чинні регуляторні акти.

2. Ліцензійний портал – передбачає повну цифровізацію дозвільних та ліцензійних процедур.

Як наслідок:

• зниження надмірного навантаження на бізнес;
• повна цифровізація дозвільних та ліцензійних процедур;
• акумулювання інформації про здобувачів ліцензії та ліцензіатів в одному місці;
• публічність і відкритість інформації про бізнес;
• економія державних коштів.

3. Розширення функціонала інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) ІАС ДНК, де пропонуємо законодавчо передбачити: 

• право пройти перевірку онлайн, якщо дозволяють технічні ресурси;
• офіційне листування бізнесу з органами контролю та ДРС; 
• подання скарги на дії органів держнагляду (контролю) до ДРС; 
• можливість відмовитися від комплексного планового заходу шляхом направлення інформації через Систему до ДРС.

З яких міркувань ДРС пропонує скасувати значну частину інструментів державного регулювання у сфері охорони здоров’я?

Нагадаю, що Урядом було створено Міжвідомчу робочу групу з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності, до роботи якої залучена й ДРС. Своєю чергою наша служба спільно з експертами Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка» та МОЗ проаналізувала 96 інструментів державного регулювання у сфері охорони здоров’я.

Цей аналіз проводився за спеціально розробленою методикою, яка перевіряє на відповідність:

• процедури видачі інструменту державного регулювання відповідно законодавству;
• актуальність інструментів державного регулювання;
• наявність дублюючого регулювання;
• вартість існуючого регулювання;
• вимогам європейського законодавства та міжнародним зобовʼязанням України.

За результатами аналізу й було прийнято рішення скасувати 46 інструментів, змінити 25 і залишити 23.

Держава і бізнес – як стати єдиною командою

Чи може бізнес розраховувати на підтримку ДРС, а чи воліє «вирішувати проблеми» по-старому?

При ДРС діє спеціальний уповноважений орган з питань ліцензування — Експертно-апеляційна рада, куди може звернутися зі скаргою будь-який ліцензіат чи здобувач ліцензії стосовно безпідставних рішень про анулювання чи відмову у видачі/переоформленні ліцензій, а також щодо накладення фінансових санкцій за порушення вимог ліцензійних умов.

Тобто Рада – це механізм захисту підприємців від зловживань з боку влади. Це реальна і дієва можливість досудового розгляду справ.

Тож якщо у вас виникає проблема або запитання: телефонуйте до ДРС (044) 239 76 28 або надсилайте інформацію на електронну адресу inform@drs.gov.ua

Також до ваших послуг чат-бот ДРС «Бізнес під час війни» @businessWar_bot, де ви зможете отримати реальний алгоритм вирішення проблеми свого бізнесу.

А щоб отримати консультацію від фахівців ДРС та мати конкретні кейси як започаткувати власну справу, реєструйтеся на порталі Дія.Бізнес.

Будемо разом робити все необхідне у сфері регуляторного поля та обов`язково знайдемо правильне рішення!

Водночас не весь бізнес активно використовує свої можливості для захисту, у тому числі використовуючи ДРС як інструмент.

Дослідження стану та потреб бізнесу, до якого були залучені місцеві органи влади, засвідчило, що органи місцевого самоврядування та обласні військові адміністрації систематично оприлюднюють на своїх вебсайтах акти з метою їх обговорення. Проте більшість підприємців та бізнес-спільнот, особливо на місцях, взагалі не беруть участь у встановленні регуляторних правил.

Тож ми намагаємося якомога більше та голосніше говорити про те, що бізнес повинен брати безпосередню участь у формуванні регуляторної політики. Це дуже важливо. Ніхто краще не знає, що необхідно зробити, аби полегшити життя бізнесу, аніж сам підприємець. 

ДРС і є тим майданчиком, де разом можуть зібратися бізнес-середовище та чиновники, і в результаті дискусій приймається виважене рішення, яке упередить виникнення багатьох проблем, які на разі виникають.

ДРС завжди наголошує, що співпрацювати однією командою з бізнесом — це найефективніший спосіб щодо вирішення будь-яких проблемних питань.