Олександр Ємець: Ми перетнули межу в 1 мільярд медичних записів у ЕСОЗ і спланували дорожню карту нових проєктів на 2023 рік

Яких новацій чекати у новому році та як вони вплинуть на медичну галузь і аптечний ринок, — розповідає в.о. генерального директора ДП «Електронне здоровʼя» Олександр ЄМЕЦЬ. 

Е-рецепт залишиться у пріоритеті

Які проєкти стали найважливішими здобутками минулого року?

Попри все ми успішно запустили е-рецепт на антибіотики та наркотичні (психотропні) ліки. Також впроваджено функціонал для роботи в ЕСОЗ середнього медичного персоналу, так званих реєстраторів, а також адміністратора медичних записів. Ці нововведення зменшать адміннавантаження на лікарів та сприятимуть комплексному залученню медичних сестер і братів у лікувальний процес, як це працює в усьому світі.

У жовтні в Україні стартував розширений неонатальний скринінг – комплексне обстеження новонароджених на 21 рідкісне генетичне захворювання. Це дійсно великий внесок у майбутнє нашої країни. Весь процес скринінгу супроводжується в ЕСОЗ – від народження малюка до внесення результатів дослідження. Це суттєво спрощує та пришвидшує процес взаємодії між пологовим закладом, лабораторією та генетичними центрами. Також було реалізовано функціонал електронного направлення в стаціонарі.

З нещодавнього – ми модернізували COVID-сертифікати, а саме забезпечили можливість формування сертифіката про другий бустер. Він повністю відповідає актуальним технічним вимогам, які Єврокомісія прийняла восени. Наразі також працюємо над тим, щоб лікарі могли вносити дані про вакцинацію українців, проведену за кордоном, на основі міжнародних сертифікатів, а пацієнти – отримати відповідний документ у Дії.

Як оцінюєте результати перших етапів впровадження е-рецепта і перспективи цього проєкту?

Поетапність була обрана свідомо, аби, з одного боку, поступово впроваджувати ІТ-розробку, відпрацювати бізнес-процеси,проводити роботу над помилками, а з іншого – щоб лікарі та фармацевти навчилися працювати з е-рецептами на невеликих групах препаратів, а пацієнти – звикли до нововведень.

Перші два етапи запущено доволі успішно. Проєктна команда відстежує ефективність е-рецепта, що підтверджується динамікою призначень.

Наразі ми працюємо над повноцінним впровадженням е-рецепта – на всі рецептурні ліки, враховуючи досвід запуску попередніх етапів. Це – один із пріоритетів на 2023 рік. Адже контрольованість відпуску рецептурних препаратів є однією з вимог для вступу України до ЄС, а е-рецепт — одним з інструментів її виконання.

Кібератак на ЕСОЗ – не злічити

Чи важко утримувати стабільне функціонування ЕСОЗ та її захист під час війни?

Безумовно, до війни неможливо підготуватися на всі 100%. Це – щоденні виклики. Однак ми прийняли їх стійко та продовжуємо приймати.

Перш за все, ми підготувалися (як на програмному рівні, так і на рівні обладнання та підтримки) до того, щоб попри все забезпечити стабільну роботу ЕСОЗ, адже йдеться і про медичні послуги для українців, і про оплату таких послуг для медзакладів та аптек.

Другий виклик – кібератаки. Їх так багато, що ми просто перестали їх рахувати. За день число ворожих запитів могло сягати десятків тисяч. Ми здійснюємо всі необхідні заходи для захисту персональних та медичних даних українців. Безпека таких даних – справжній інформаційний фронт.

Третій виклик – забезпечення безперебійної роботи, підтримки та обслуговування ЕСОЗ в умовах нестабільного електропостачання.

Як адаптовано систему до умов воєнного стану, чи змінилися пріоритети?

Якщо говорити коротко, то в пріоритеті залишаються стабільна робота ЕСОЗ, захист даних пацієнтів та безперебійне надання медичної допомоги. З цією метою було введено норми, які дозволяють на час воєнного стану використовувати паперові рецепти, направлення, висновки тощо.

Також від початку повномасштабного вторгнення було переглянуто дорожню карту розробки, плануємо це робити з певною періодичністю, щоб оперативно реагувати на запити та виклики воєнного часу.

Чи встигає е-система за міграцією населення

Багато українців виїхали за кордон, чи доступні їм послуги ЕСОЗ, чи налагоджено ефективний обмін між МІС для внутрішньо переселених осіб?

На сьогодні обмін між українською ЕСОЗ та відповідними системами інших країн не забезпечено. Це величезний обсяг роботи, який потребує багато часу та ресурсів.

Однак з отриманням статусу країни-кандидата на вступ до ЄС Україна зобовʼязана привести у відповідність до європейських вимог та стандартів усю систему охорони здоровʼя. ЕСОЗ не є виключенням, тож нині ми працюємо зокрема і над цим.

Втім, на національному рівні такий обмін було забезпечено ще на етапі архітектури системи.

Сприйняття електронних інструментів користувачами суттєво змінилося

З якими проблемами звертаються до вас лікарі та фармацевти, які складнощі у них виникають в роботі з ЕСОЗ і чи враховуєте їхні запити?

Взагалі мета цифрових інструментів – полегшити роботу лікаря та фармацевта. Однак цілком природно, що для навчання та освоєння нового функціоналу потрібен час. Тож користувачі ЕСОЗ (як і будь-якої ІТ-системи такого масштабу) можуть стикатися з певними технічними моментами, наше завдання – мінімізувати їх.

 У 2022 році нам вдалося запустити ще один напрям роботи – дослідження якості взаємодії користувачів з ЕСОЗ. Для цього ми провели опитування серед експертної групи лікарів, а також серію глибинних інтервʼю, щоб отримати зворотний звʼязок від кінцевих користувачів.

Під час дослідження ми спільно з МОЗ, НСЗУ та експертами Київської школи економіки зʼясували перелік ключових проблем, з якими стикаються лікарі, та вже працюємо над їх вирішенням. Також сформували рекомендаційні звіти для медичних інформаційних систем, щоб покращувати систему комплексно.

Особисто мені в ході цього дослідження було цікаво спостерігати, як лікарі сьогодні сприймають цифрові інструменти. Те, що кілька років тому могло здаватися складним та навіть нереальним, нині стало невіддільною складова рутинної роботи лікарів. Вони чекають на нові електронні інструменти, охоче проходять навчання, покращують свої цифрові навички. Це те, що дійсно мотивує!

Принагідно хочу висловити щиру вдячність за титанічну працю українських медиків і фармацевтів, які роблять все можливе, не зважаючи ні на ракетні загрози, ні на відсутність світла.

У новому році ми продовжимо втілювати для них нові проєкти, тож раджу слідкувати за нашими оновленнями, навчальними матеріалами Академії НСЗУ, не пропускати нагоди навчатися в МІС.

Україна отримує готові телемедичні рішення як гуманітарну допомогу

Яку міжнародну підтримку відчули останнім часом?

Багато міжнародних партнерів, урядів, компаній, приватних осіб відгукнулися на запит та біль України. Це різнопланова допомога – від медичного обладнання та медикаментів до генераторів і станцій Starlink для медичних закладів. У якості гуманітарної допомоги Україна отримує навіть готові телемедичні рішення, що дає змогу забезпечити доступ до якісних та кваліфікованих медичних послуг в усіх куточках країни навіть в умовах війни.

Наші експерти працюють над тим, щоб ефективно інтегрувати ці рішення та проводити навчання медичних працівників. На сьогодні в межах напряму діє 7 проєктів із застосуванням 5 телемедичних платформ. Ці платформи забезпечують проведення телемедичних консультувань з приводу вибухо-вогнепальних та опікових травм, а також функціонування єдиної консультативної мережі з використанням пристроїв віртуальної присутності, віртуальну операційну тощо.

З ЕСОЗ працює 400 тисяч лікарів та фармацевтів

Відомо, що ЕСОЗ – наймасштабніша ІТ-система в Україні. Скільки в ній зареєстровано українців, медичних та аптечних працівників?

Про масштаб системи свідчить те, що у 2022 році ми перетнули межу в 1 мільярд медичних записів у ЕСОЗ. Сьогодні в ній зареєстровано понад 35 мільйонів українців, працює близько 400 тисяч лікарів та фармацевтів з понад 11 тисяч медичних закладів та аптек.

Це хороший показник і він постійно збільшується. Очікуємо, що у 2023 році всі аптечні заклади працюватимуть в ЕСОЗ, адже це передбачено актуальними Ліцензійними вимогами.

Чи активно долучаються до системи приватні медзаклади?

Частина з них працює з системою від часу її створення, інші — долучаються нині. Адже це дозволить сформувати єдиний цифровий медичний простір, що має переваги як для лікарів та фармацевтів, так і для пацієнтів.

Які фахівці забезпечують роботу системи і чи вдалося зберегти команду в ці складні часи?

В цілому до впровадження цифрових проєктів в ЕСОЗ залучені фахівці ДП «Електронне здоров’я», МОЗ, НСЗУ, операторів МІС, Мінцифри, Держлікслужби, Державного експертного центру МОЗ, Медичних закупівель України, Центру громадського здоровʼя та інші. Наша команда — це фахівці, які працюють в управлінні проєктами, підтримці, розробці, тестуванні тощо. Кадрова ситуація в нашій компанії є типовою для нинішнього українського ринку. Суттєвого відтоку кадрів ми не відчули, навпаки поповнили команду та плануємо її надалі посилювати в умовах динамічної розробки нових проєктів.

Плани на 2023 рік – нові проєкти

Чого чекати медичним та фармацевтичним працівникам надалі?

Як я вже говорив, першочерговий пріоритет 2023 року – впровадження е-рецепта на всі Rx-засоби. Це один із наймасштабніших проєктів, тож рекомендую підготуватися завчасно. По-друге, це розширення програм реімбурсації за новими напрямками: імуносупресія, препарати знеболення, медичні вироби.

Також продовжимо вдосконалювати поточні процеси, зокрема, призначення інсулінів – за так званою категоризацією пацієнтів, що дозволить лікарям швидше, простіше, а головне коректно сформулювати призначення.

Серед іншого — впровадження нових медичних висновків, електронних медичних записів у стаціонарі, реабілітаційної складової та функціоналу донорства крові в ЕСОЗ тощо.

Також активно працюємо над низкою інших проєктів, які вплинуть зокрема і на аптечний ринок. Сподіваюся, що незабаром будемо готові поділитися результатами.