- Категорія
- Бізнес
Нова європейська патентна система: вигідна одноманітність?
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
794
Шеф-редактор thePharmaMedia
Поки Україна просувається на шляху до членства в Євросоюзі, вітчизняному бізнесу треба б вже починати вивчати його права та звичаї, зокрема ті, що стосуються інтелектуальної власності, захист якої – ахіллесова пʼята нашого права.
Предмет нашого розгляду – довгоочікувана новація, Єдиний європейський патент (він же Єдиний патент Євросоюзу чи Європейський патент із унітарним ефектом). Це патент, виданий згідно з вимогами Європейської патентної конвенції, має однаковий ефект на території країн-учасниць ЄС.
Єдиний патент є правовим титулом, який забезпечить єдиний захист у всіх країнах-учасницях за принципом одного вікна. З його впровадженням кожен виданий патент не повинен підтримуватись індивідуально в кожній країні Євросоюзу.
Нова система, Обʼєднаний патентний суд (unified patent court – UPC), що спрощує та здешевлює правозастосування у цій сфері, може бути запущена вже цього року, хоча відповідна угода була підписана майже десять років тому. UPC складатиметься з центральних підрозділів у Німеччині та Франції, а також місцевих у Бельгії, Німеччині, Італії, Люксембурзі та Швеції.
Нова європейська патентна система – що про неї треба знати?
По-перше, це одна з найбільших змін у європейській патентній системі за десятки років – і підготувалися до її впровадження ґрунтовно. По-друге, Обʼєднаний патентний суд забезпечить багато потенційних переваг власникам патентів та третім особам. Насамперед, це ще одна можливість для заявників захистити свою інтелектуальну власність у країнах Євросоюзу, окрім національної та регіональної процедури реєстрації патентів.
Як вже зрозуміло з назви, у разі виникнення судових розглядів щодо Єдиного європейського патенту правовласник отримує можливість централізовано захистити свої права на території всіх країн-учасниць одночасно – замість участі у судах у кількох країнах із залученням локальних представників. Очевидно, що UPC значно заощаджує ресурси.
Обʼєднаний патентний суд залучатиметься для вирішення спорів не лише в рамках нових унітарних патентів, а й класичних європейських патентів, зареєстрованих на національному рівні в державах-членах ЄС, які беруть участь. До складу країн-учасниць Єдиного європейського патенту увійшли 24 країни. На початковому етапі імплементації системи передбачається, що дія унітарного патенту поширюватиметься на 17 країн, серед яких Німеччина, Франція та Італія. Деякі країни переходитимуть на нові рейки за індивідуальними національними програмами.
Унітарність з ефектом економії
Обіцяється, що реєстрація Єдиного патенту ЄС буде простішою і доступнішою за «класичний», який проводиться Європейським патентним відомством. Наприклад, при реєстрації «класичного» патенту з валідацією заявник повинен вибрати певні країни зі списку та дотримуватись правил патентування відповідно до їх законодавства – у тому числі перекладати документацію державною мовою (у кожній країні); користуватись послугами локальних представників; окремо оплачувати мита до відомств обраних країн.
При переході до нової системи цього всього не потрібно, захист Єдиного європейського патенту автоматично поширюватиметься на території всіх країн-учасниць Євросоюзу. Щодо фінансового аспекту, очікується, що сума мита за підтримку унітарного патенту ЄС буде еквівалентною сплаті щорічних мит «класичного» європатенту в чотирьох країнах ЄС.
Тобто, якщо заявник має намір подати заявку як мінімум у чотирьох державах, то унітарний патент обійдеться йому дешевше, ніж класичний європейський.
Ризик глобального скасування: виживає найсильніший
Тим не менш, існує значна невизначеність, а також недоліки та потенційні ризики, які власники патентів повинні зважити при ухваленні рішення про використання тієї чи іншої патентної системи. Ось деякі важливі для фармбізнесу моменти, на які варто звернути увагу напередодні впровадження нової системи.
Рішення Єдиного суду патентного Євросоюзу поширюватиметься одночасно на всі країни-учасниці.
Отже, якщо патент буде визнано недійсним, значить, його скасують практично по всьому ЄС.
Заперечення європейських патентів на національному рівні в рамках чинної системи потребує дискретних дій у кожній окремій країні, що становить інтерес. Судді нерідко роблять різні висновки, тому негативне рішення в одній країні ЄС не обовʼязково відтворюватиметься в іншій. Іншими словами, класичний патент не такий ризикований варіант, як унітарний. Тим більше, що при реєстрації «класичного» патенту треті особи можуть його опротестувати протягом 9 місяців – після закінчення цього терміну заперечення вже не приймаються. А от у разі реєстрації Єдиного європатенту треті особи можуть подавати заперечення після 9 місяців. І хоча власник патенту може централізовано захищати свої права, він також ризикує їх втратити.
Після імплементації нової системи неясно, як судді вирішуватимуть питання порушення прав інтелектуальної власності чи достовірності патентів. Для багатьох гравців фармринку невизначеність щодо правозастосування та ризик централізованого скасування неперевіреною судовою системою буде надто високим. Недоліки, повʼязані з унітарним патентом, особливо актуальні для фармкомпаній, котрим судові витрати негаразд важливі, а ризики втрати – високі.
Загалом система єдиного правозастосування та юрисдикції робить сильні патенти набагато ціннішими, тоді як слабкі стають більш уразливими.
Наприклад, невеликі компанії чи стартапи, які мають у розробці щодо мало продуктів, можуть прогоріти, якщо патенти, які стосуються їх технології, стануть обʼєктом централізованої атаки. Та й для великої фармацевтичної компанії продовження використання нинішньої патентної системи, ймовірно, буде більш привабливою з огляду на її гнучкість та звичність.
Що ж, у бізнесу буде можливість вибирати варіанти ще протягом перших семи років з моменту впровадження UPC.