- Категорія
- Бізнес
Історія однієї української лікарні – погляд із Європи: «Якщо лікарні обстрілюватимуть, ми маємо бути напоготові»
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
202
Україна – на передовицях усіх провідних світових ЗМІ. На жаль, із жахливих причин. Однак ми цінуємо кожне слово, кожен жест підтримки як ніколи.
Перекладаємо емоційний внесок Ірландії, котра однією з перших у Європі оголосила про готовність прийняти наших співвітчизників.
Репортер дублінського видання Irish Examiner Стівен Хіні звʼязався з директором однієї з українських клінік, якій доводиться інтенсивно працювати 24/7 в умовах нестачі навіть базових медикаментів та матеріалів.
І лікарня, і притулок, і пологовий будинок
У міру того, як ситуація на Сході Європи погіршується, невелике західноукраїнське місто Нововолинськ готується до низки сценаріїв, які доведеться реалізувати в тому випадку, якщо воно стане черговою ціллю для наступу російських окупантів.
Олег Шипелик, голова Нововолинської лікарні у Західній Україні, втомився. Для пацієнтів, про яких дбає його лікарня, кожен день з початку російського вторгнення стає все більш напруженим, аніж попередній.
У його лікарні функціонують три операційні, а також відділення невідкладної допомоги з шістьма бригадами. Усі медпрацівники працюють цілодобово, надаючи допомогу постійно зростаючій кількості поранених. У кожному корпусі лікарні встановлено окремий генератор, що забезпечує безперебійну подачу електроенергії.
Пронизливі звуки повітряних сирен стали для лікарів та пацієнтів звичайним явищем, але ніхто в лікарні не може сказати, що він колись до них звикне.
Якось минулого тижня сирени повітряної тривоги спрацювали пʼять разів. Наші пацієнти — здебільшого літні люди, деякі з них пересуваються на милицях і гостро потребують медичної допомоги. Вони не можуть бігати до бункера щоразу», — каже директор.
Але кожного разу, коли запускається сирена, найвразливіші пацієнти нововолинської лікарні та їхні опікуни поспішають залишити сучасну наземну установу та спуститися до підземного бомбосховища радянської епохи, побудованого ще у 1950-х роках, де можуть розміститися близько трьох сотень людей.
Вранці у вівторок в цьому бомбосховищі народився хлопчик – на момент публікації в Irish Examiner немовляті навіть ще не дали імʼя.
«На пʼятий день війни між Росією та Україною у нововолинській лікарні у пари біженців зʼявилася дитина. Познайомтеся із нашим новонародженим захисником, 3,5 кг, 55 см», — написала клініка на своїй сторінці у Facebook після пологів.
Батько малюка відвіз свою вагітну дружину до Нововолинська на день раніше. У звичайний, мирний час ця семигодинна подорож зайняла б у подружжя майже вдвічі менше часу.
Готові до «низки сценаріїв»
Міністерство оборони РФ продовжує наполягати на тому, що російські ракети були націлені на військову інфраструктуру. Але з кожним днем зʼявляється все більше доказів, що це нахабна брехня. По всій країні нападів зазнали медичні установи, школи, університети та інші обʼєкти цивільної інфраструктури. У суботу поряд із лікарнею в Вугледарі розірвався касетний боєприпас — внаслідок чотири людини загинули, десять отримали поранення.
Оскільки ситуація з російською загрозою продовжує погіршуватися, Нововолинськ готується до низки сценаріїв на той випадок, якщо місто на Волині стане черговою метою агресора. Але клініці потрібно більше допомоги, ніж вона може отримати зараз.
«Головні потреби — це додаткові генератори для забезпечення електроенергією відділення з ковід-хворими — вони повинні знаходитися окремо від інших — і пологового будинку, тому що народжувати доводиться незалежно від того, чи триває війна, а чи епідемія», — пояснює очільник лікарні.
«Крім того, нам потрібно поставити в притулок як мінімум ще два генератори, тому що у разі бомбардування ми просто не можемо забезпечити трансфер усієї апаратури до прихистку. Нам також потрібне додаткове хірургічне обладнання. Якщо лікарні обстрілюватимуться, ми маємо бути до цього готові», – додає Олег Шипелик.
Що каже ВООЗ
Представник Всесвітньої організації охорони здоровʼя в Україні доктор Ярно Хабітат наголошує, що медичні працівники у країні мають бути захищені, аби вони могли продовжувати свою роботу з порятунку життів.
«Медичні установи мають бути захищені та залишатися функціональними, безпечними та доступними для всіх, хто потребує базових медичних послуг», — заявив чиновник.
Проте запаси кисню уже виснажуються національному рівні. Через обстріли вантажівки не в змозі розвозити партії кисню із заводів до медичних установ по всій країні, в тому числі – до Києва. «Це дуже небезпечний момент», — наголосив доктор Хабітат.
Разом з тим, ВООЗ запевняє українців, що активно шукає рішення для збільшення обсягів постачання. Організація сподівається отримувати та імпортувати кисень з регіональних мереж, для чого буде потрібний безпечний транзит, у тому числі через логістичний коридор через Польщу до України.
ВООЗ також працює над забезпеченням постачання медичних пристроїв та перевʼязувальних матеріалів.
Генеральний директор ВООЗ доктор Тедрос Адханом Гебрейесус оголосив про виділення додаткових 3,5 мільйони доларів США (3,15 мільйона євро) з резервного фонду організації на випадок надзвичайних ситуацій (CFE) для закупівлі та доставки життєво важливих предметів медичного призначення до України.
«Ми продовжимо надавати допомогу та підтримку людям по всій Україні, які постраждали від російського військового вторгнення. Здоровʼя для всіх за будь-яких обставин — основа нашої місії та обовʼязків», — заявив доктор Хабітат.
Тим часом конфлікт загострюється – робота з порятунку життів у Нововолинській лікарні триває. Навіть за умов повної невизначеності у том, що принесе завтрашній день.