Нові мінімальні розміри оплати праці фармпрацівників: кому і скільки

Відповісти на важливі питання ми попросили Сергія МАЛОВИЧКА, заступника голови з правової роботи Донецької обласної організації профспілки працівників охорони здоровʼя України, адвоката.

Мінімум встановлено, максимум не обмежений

Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вимірі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується (стаття 94 Кодексу законів про працю України).

Одна з мінімальних держгарантій в оплаті праці — щорічне встановлення законом про Державний бюджет України розміру мінімальної заробітної плати. Так, на 2022 рік мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня становить 6500 гривень та має збільшитися з 1 жовтня до  6700 гривень (у погодинному розмірі: з 1 січня — 39,26 гривні, з 1 жовтня — 40,46 гривні).

Додаткові гарантії – лише для державних та комунальних закладів

Однак, якщо йдеться про аптечне підприємство державної або комунальної форми власності, держава запроваджує додаткові гарантії, у тому числі і в питаннях оплати праці.

Так, згідно з вимогами пункту «ж» частини 1 статті 77 Основ законодавства України про охорону здоровʼя, для фармацевтичних працівників у державних закладах охорони здоровʼя мають встановлювати середні ставки і посадові оклади на рівні не нижчому від середньої заробітної плати працівників промисловості. На жаль, на практиці, дана норма більше декларативна та часто протиправно зупинялася у дії.

Чи рівні шанси на підвищення

12 січня нинішнього року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 2 «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров’я» (далі Постанова), підпунктом 1 пункту 1 якої було встановлено, що розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці установлюється у межах фонду оплати праці на 2022 рік:

• на рівні не менше 20 000 гривень лікарям (крім лікарів-інтернів) та професіоналам з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров’я;
• на рівні не менше 13 500 гривень для посад молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівцям з початковим рівнем (короткий цикл) вищої медичної освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства.

Застосовуватися Постанова має з 1 січня 2022 року, хоча набула чинності лише 13.01.2022 року з опублікуванням у газеті «Урядовий курʼєр».

Про фармпрацівників згадали і… забули

У самій Постанові (як у назві , так і у тексті)  використовується словосполучення «медичні працівники», юридичного визначення якого у чинному законодавстві не міститься.

Цікаво, що на стадії проєкту  Постанови, розміщеного 09.12.2021 року на офіційному сайті її головного розробника — МОЗ України, вона мала назву  «Про встановлення гарантій оплати праці медичних та фармацевтичних працівників». Пояснювальна записка до проєкту Постанови зазначала мету її розробки: «підвищення престижності роботи медичних та фармацевтичних працівників, забезпечення гідної заробітної плати працівників закладів охорони здоров’я державної та комунальної форми власності, які уклали договір про медичне обслуговування населення з Національною службою здоров’я України». Однак текст проєкту Постанови вже не містив додаткових згадувань про фармацевтичних працівників.

По-перше, Наказом МОЗ України від 30.05.2013 року №455 в закладах охорони здоров’я рекомендована до застосування спільна настанова Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної фармацевтичної федерації «Належна аптечна практика: Стандарти якості аптечних послуг» (далі – Стандарти).

До сьогодні згаданий наказ не втратив чинності. І саме Стандартами визначено поняття «фармацевти» як медичні працівники зі спеціальною освітою і підготовкою, яким доручено їхніми національними або іншими відповідними органами влади (наприклад, штату або провінції) керування розподілом лікарських засобів для споживачів і докладання відповідних зусиль щодо забезпечення їх безпечного та ефективного застосування.

Фармацевтам-інтернам та асистентам фармацевтів можна розраховувати на підвищення

По-друге, у листі МОЗ України від 28.01.2022 року № 10-13/2496/2-22, яким надаються розʼяснення щодо застосування Постанови. Поміж іншим там зазначено, що на рівні не менше ніж 13 500 гривень має бути оплата праці працівників, які обіймають посади, визначені у розділі «Фахівці» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників системи охорони здоровʼя, Випуск 78 «Охорона здоровʼя», затвердженого наказом МОЗ України від 29 .03. 2002 року № 117.

Надбавки не скасовуються?

Також для досягнення визначеного розміру нарахованої заробітної плати вказаним працівникам закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності Постановою дозволено збільшити граничний розмір надбавок:

• за високі досягнення у праці;
• за виконання особливо важливої роботи (на період її виконання);
• за складність, напруженість у роботі.

Зазначені надбавки були обмежені до 50 % Постановою КМУ від 30.08 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери». На разі такі обмеження скасовані для реалізації Постанови.

Перелічені надбавки не мають враховувати під час установлення доплат та інших надбавок зазначеним фармпрацівникам аптек державної або комунальної форми власності. А диференціація їх заробітної плати здійснюється у межах фонду оплати праці шляхом встановлення доплат та надбавок з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи.

Непорозуміння залишаються

На практиці Постанова багато у чому викликає більше запитань ніж відповідей. Головне з них — де брати кошти на такі підвищення? І чому Постановою не охоплюються фармацевти (колишні провізори)? Чому дія Постанови виключає її застосування до лікарів-інтернів і завуальовано зобовʼязує застосувати до фармацевтів-інтернів? Проте, у будь-якому випадку варто памʼятати, що усі законодавчі недоліки в оплаті праці можна виправити за допомогою колективного договору, яким дозволено покращувати умови праці працівників порівняно з чинним законодавством. Головне, аби на це були джерела фінансування.