- Категорія
- Бізнес
Володимир Руденко про позитивні зміни й об’єктивні труднощі впровадження е-рецептів
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
939
Журналіст, редактор The PharmaMedia
В останні дні літа Міністерство охорони здоров’я оприлюднило проєкт наказу «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 року №360», що передбачає повний перехід аптечних закладів на електронні рецепти. Така ініціатива неабияк сколихнула українську аптечну спільноту.
Про те, як це може вплинути на роботу аптек, чи до кращого такі зміни та що вони із собою несуть, ми поговорили з директором Громадської спілки «Аптечна професійна асоціація України», доктором фармацевтичних наук, професором, заслуженим працівником охорони здоров’я України Володимиром РУДЕНКОМ.
Зміни до наказу №360: що має змінитися 1 квітня 2022 року
Як професійна спільнота відреагувала на запропоновані проєктом зміни?
– Насамперед хочу сказати, що АПАУ підтримує впровадження е-рецепта на лікарські засоби та вважає такі зміни надзвичайно позитивними і своєчасними. Більше того, АПАУ як громадська спілка, що об’єднує понад 30% представників роздрібного сегмента фармацевтичного ринку України, стояла у витоків запровадження електронної системи охорони здоров’я eHealth та брала активну участь у розробленні електронних рецептів. Ми постійно пропонували розширення програми «Доступні ліки» й поступове (!) охоплення е-рецептом усіх Rx-ліків.
Наші учасники одними з перших долучилися до запровадження програми «Доступні ліки», пережили всі труднощі технічної та практичної реалізації цієї програми в системі охорони здоров’я.
Тому ми добре знаємо всі нюанси, що можуть виникати поза планом під час запровадження новинок, пов’язаних не тільки із кадровими складовими, а й з матеріально-технічним оснащенням.
Таке унормування відпуску всіх без винятку рецептурних лікарських засобів зменшить кількість випадків самолікування, неконтрольованого споживання деяких лікарських засобів, а також урівноважить обов’язки лікаря та фармацевта щодо призначення та відпуску таких ліків.
Тепер лікарі зобов’язані будуть виписувати рецепти. Сьогодні, і це не секрет, їх виписують украй мало, та й відповідальності за це не передбачено.
А фармацевти, своєю чергою, не матимуть змоги відпускати такі ліки без рецепта. За порушення цієї норми відповідальність передбачена. Контроль за обігом лікарських засобів здійснюватиме Держлікслужба. Зокрема, новим Законом «Про лікарські засоби» передбачено надання Держлікслужбі права робити контрольні закупи. Закон уже пройшов перше читання і найближчим часом буде прийнятий у цілому.
Що саме представники аптечних мереж вважають найбільш «проблематичними» для впровадження?
– Після оприлюднення проєкту наказу МОЗ №360 АПАУ оперативно надала свої пропозиції щодо заповнення прогалин у ньому для врахування в остаточній редакції.
Учасники ГС «АПАУ» – реалісти і практики, і саме тому наші пропозиції сформовані на практичному досвіді, але, на жаль, не всі їх було враховано.
Так, ми пропонували поступове впровадження відпуску лікарських засобів за е-рецептом, а саме за окремими групами препаратів, починаючи з 1 квітня і до кінця 2022 року.
Зокрема, пропонували з 1 квітня розпочати цей процес із груп препаратів, безконтрольне вживання яких супроводжується ризиком настання негативних наслідків самолікування. Насамперед, йдеться про антибіотики, гормони та психотропні препарати.
Запровадження ж електронних рецептів на всі інші препарати пропонуємо розпочати через чотири місяці, з 1 серпня 2022 року.
Крім того, наказом не передбачені правила виписування е-рецептів та відпуску з аптечних закладів екстемпоральних лікарських засобів.
Також не визначено особливості виписування рецептів для деяких категорій хворих, а саме: пільговиків і пацієнтів із хронічними хворобами.
Тож недоліки в наказі є, і ми працюємо над новими пропозиціями для змін на краще.
«Домашня робота» для аптек: як підготуватися до нових вимог
Чи реально технічно впровадити електронні рецепти по всій Україні до моменту набуття чинності цим наказом – 1 квітня 2022 року?
– Ми як практики з багаторічним досвідом маємо великі сумніви щодо технічної спроможності всієї системи охорони здоров’я України. Зокрема, щодо забезпечення лікарів телекомунікаційними ресурсами та їхнього доступу до таких електронних ресурсів для можливості виписування й обліку е-рецептів.
Крім того, є великі сумніви і щодо однакової можливості доступу до інтернету лікарів у містах і селах. Адже самого права виписувати е-рецепти замало – потрібно вміти працювати з гаджетами у спеціальних професійних програмах.
Аналогічна ситуація і з аптечними закладами, що здійснюють свою діяльність у різних місцевостях, де не завжди є інтернет.
Аптеки також мають додатково пройти етап технічного переоснащення.
Навіть аптеки, що працюють із програмою «Доступні ліки» та НСЗУ, а відтак мають досвід роботи з е-рецептом, також мають пройти цей підготовчий етап і відповідне навчання, аби бути спроможними здійснювати діяльність з реалізації е-рецептів на всі Rx-ліки.
Наразі майже 10 тисяч аптечних закладів працюють за договорами про реімбурсацію з НСЗУ. Відтак всі інші (а це близько 11 тисяч аптек) повинні будуть забезпечити технічну можливість і готовність персоналу до нововведення. На це потрібно доволі багато часу.
Програма «Доступні ліки» починалася з 250 торгових найменувань лікарських засобів, і навіть за такої малої кількості препаратів відбувалися постійні збої в системі опрацювання рецептів.
Зараз в Україні зареєстровано близько 11 тисяч торгових назв лікарських засобів, із яких майже 8 тисяч – рецептурні. А потім асортимент ліків раптово підскочить аж до 8 тисяч одиниць у реєстрі. Це все необхідно звести, облікувати й охопити програмою, аби запрацював повний ланцюг реалізації е-рецепта для кількісного обліку всіх препаратів.
Можна уявити, що станеться із системою, коли кількість ліків у ній раптово збільшиться в десятки разів!
Саме для запобігання перенавантаженню програми АПАУ і зверталася до МОЗ з проханням про поетапне запровадження електронних рецептів.
І, зрештою, є питання, на яке досі немає відповіді, натомість це може стати причиною багатьох проблем: чи всі українці мають смартфони, що мають технічно забезпечити сервіс електронних рецептів? Не секрет, що багато людей поважного віку користуються мобільними телефонами старого зразка і не мають змоги або бажання освоювати нові, складні для них гаджети.
Які додаткові витрати чекають на аптеки, чи відшкодовуватимуть роботодавці фармацевтові втрату часу на відпуск препарату за е-рецептом?
– Безумовно, аптеки з поганим технічним оснащенням, що не мають програмного забезпечення, персонал яких не пройшов відповідної підготовки, мають особливо ретельно готуватися до переходу і відповідно до певних витрати. До того ж знадобляться додаткові кадрові залучення.
Маючи досвід роботи з програмою реімбурсації, констатуємо, що на обслуговування одного е-рецепта потрібно набагато більше часу, ніж на опрацювання його паперового аналога. А якщо врахувати недосвідченість персоналу та можливу некоректну роботу електронної системи, то можна зробити припущення, що додаткових «дитячих хвороб» не уникнути.
Думаю, невдовзі постане потреба у здобутті персоналом практичних навичок для роботи в нових умовах, тому на ринку виникне й пропозиція організації відповідних тренінгів.
Але все ж маю великі сподівання, що з 1 квітня 2022 року почне здійснюватися відпуск за рецептом рецептурних лікарських засобів і контроль за ним.