В Україні рівень діагностики серцево-судинних захворювань поступово зростає, однак ключовою проблемою залишається пізнє звернення пацієнтів. За словами кардіохірурга Михайла Тодурова, саме своєчасне обстеження є вирішальним фактором, що може врятувати життя.
Як ви оцінюєте рівень діагностики серцево-судинних захворювань в Україні? І чи були у вас випадки, коли вчасна діагностика буквально рятувала життя?
Дійсно, ці ситуації сьогодні стаються з нами щодня. До нас приїжджають пацієнти зі всієї країни в термінальній стадії серцевої недостатності, на жаль, недообстежені. І діагностика починається через 5–10 хвилин після того, як пацієнти потрапляють у клініку. І ми розуміємо, що ще день, два або три — і пацієнт уже міг до нас не доїхати.
Рівень серцево-судинної діагностики сьогодні підіймається кожного дня. На периферії, у клініках, у районних лікарнях, в обласних лікарнях сьогодні стає все більше спеціалістів, які проходять спеціалізацію в Інституті серця, оволодівають сучасними методами діагностики серця і можуть надавати якісну допомогу на місцях. Якщо вони отримують пацієнта, якому потрібен експертний рівень надання допомоги, вони скеровують його в різні центри.
Чи були у вашому досвіді приклади, коли вчасна діагностика рятувала життя?
Це відбувається кожного дня, тому що особисто я оперую пацієнтів з інфарктом міокарда. Пацієнт поступає в термінальній стадії, із задишкою, з болями за грудиною. Він, скоріше за все, вже втрачав декілька разів свідомість. Ми робимо діагностику, після діагностичної коронарографії робимо екстрену операцію, забираємо тромби із серця або встановлюємо стенти. І це сьогодні рятує життя.
Сьогодні в Інституті серця найменша летальність серед усіх клінік в Україні. У пацієнтів з діагнозом інфаркту міокарда у нас сьогодні летальність менше 4%.
У першому епізоді з Борисом Михайловичем Тодуровим ми вже торкалися теми ставлення до чекапів в Україні та за кордоном. До речі, цей епізод ви можете подивитися за підказкою у кутку екрана або за посиланням під цим відео. Яким чином, на вашу думку, можна змінити ставлення людей до здоров’я, щоб розвивати культуру проходження профілактичних оглядів?
Я, як спеціаліст, прийняв рішення вести блог. У цьому блозі я показую своїх пацієнтів, які, на жаль, не встигли вчасно пройти діагностику, і іноді це призводить до життєво небезпечних ускладнень, дуже тривалої госпіталізації, підвищених ризиків. На щастя, ми вже навчилися допомагати і термінальним пацієнтам.
Але коли пацієнти, які бачать мій блог, бачать, через які труднощі, який ризик несе в собі невчасна діагностика і невчасний прихід до лікаря, після перегляду відео цих операцій і цих історій вони починають розуміти, що, починаючи з 40 років, хоча б один раз на рік людина повинна прийти до свого кардіолога, зробити кардіограму, зробити УЗД серця, здати хоча б загальний аналіз крові і зрозуміти, чи є якісь генетичні особливості, чи є якісь ризики, які можуть призвести в майбутньому до серцево-судинних захворювань.
Тому, в першу чергу, популяризація чекапів повинна бути серед лікарів, серед публічних лікарів, серед лідерів думок. І, звісно, своїм прикладом лікарі повинні показувати пацієнтам сьогодні, що вони теж слідкують за своїм здоров’ям і регулярно проходять обстеження.
Ви слідкуєте? Проходите обстеження? Як часто?
Мені ще немає 40 років, але я вже робив у своєму житті декілька разів УЗД серця. І, на щастя, я знаю, що з серцем поки все добре, і в мене немає ніяких генетичних схильностей і вроджених вад, які могли б призвести до патологічних наслідків.
А ви можете передати якийсь кейс, коли людина зверталася надто пізно?
У мене є одна показова ситуація, яку я запам’ятав на все життя. У мене вже було заплановане відрядження, і я розумів, що мені треба о п’ятій ранку виїжджати у закордонне відрядження. І о сьомій годині вечора мені зателефонував колега із Сумської області і сказав, що у нього є пацієнтка, в якої розвинувся інфаркт міокарда. І, на жаль, вони на місці не можуть її прооперувати, тому що є маленька особливість.
Вага цієї пацієнтки — 160 кілограмів, при віці 70 років. У неї розвивався важкий інфаркт міокарда, який, на жаль, потребував підключення її до апарату штучного кровообігу. До цього віку вона жодного разу не обстежувалась у кардіолога, вона не робила ні УЗД серця, ні кардіограми.
І коли її терміново доставили до нас о другій ночі, ми зібрали анамнез, зробили обстеження, зрозуміли, що у неї декілька коморбідностей, тобто супутніх захворювань: і цукровий діабет, і інсульт в анамнезі, і вона майже не ходить.
Коли ми зробили їй коронарографію, ми побачили, що із трьох артерій, які кровопостачають серце, всі три звужені на 99%. І дійсно колеги в Сумській області правильно зробили, що не стали оперувати її на місці, тому що ризики летальності при такій операції дуже високі.
Такій пацієнтці з такими критичними ураженнями була показана відкрита операція з шунтуванням, тобто вшиванням обхідних шляхів у ті місця, які вже звужені. І методом простого стентування допомогти їй дуже важко: ризик того, що вона помре прямо на столі, дуже високий.
Але, на щастя, ми нещодавно повернулися з іншого відрядження, де навчилися оперувати інфаркт міокарда, під’єднуючи пацієнтів до апарату штучного кровообігу і проводити їм стентування. Тому що при вазі 160 кілограмів ризик розрізу грудини, тобто кістки, яка тримає наші ребра, дуже високий. Високий ризик того, що після операції ця кістка не зможе зростися через таку надмірну вагу, і ми це розуміли.
Тому ми підключили її до апарату штучного кровообігу, провели їй стентування. І, на щастя, вже пів року пройшло, і вона жива. Вона знизила свою вагу вже більше ніж на 30 кілограмів. У неї немає ніяких симптомів.
Але всього цього можна було б запобігти, якби вона вчасно, хоча б у 40 років, прийшла до кардіолога. Він призначив би їй декілька медикаментів у парі з ендокринологом. Вона б контролювала рівні цукру зі своїм цукровим діабетом і не допустила б таких ризиків. Тому що ризики закінчити лікування у неї були 50 на 50. Це для кардіохірургії дуже високі ризики. Тому вчасна діагностика допомагає і нам, лікарям, знизити летальність пацієнтів при хірургічному втручанні, і пацієнтам — підвищити шанс на виживання.
Це дуже яскрава історія. До речі, компанія «Дарниця» вже підтримує культуру профілактичних оглядів. Разом із громадською організацією «Всі в серці» вони влаштовують серцево-судинні чекапи своїм працівникам. І це круто. Я вважаю, я б також не відмовилася.
До речі, знаєте, я виросла в родині, де до лікаря ходили вже тоді, коли справді починало щось турбувати. І то не одразу, бо, може, воно саме пройде, або можна застосувати щось із традиційної медицини. Як, на вашу думку, можна переконати близьких іти до лікаря, якщо вони вважають, що все добре, бо у них нічого не болить?
Я вам хочу сказати, що це дійсно дуже розповсюджена історія. І кожного дня ми бачимо на прийомі в себе людей, яких хтось привів. Особливо це покоління людей віком більше 60 років. Найчастіше чоловіків приводить дружина, або маму приводить донька чи син.
І ми дуже сильно намагаємось із цим боротись. Але чомусь існує такий стереотип серед людей такого віку, що якщо я потраплю до лікаря, в мене обов’язково щось знайдуть і змусять лікуватися.
Але, в першу чергу, треба розуміти, що більшість серцево-судинних захворювань і основний атеросклероз, з яким ми намагаємось боротись як кардіохірургічно, так і терапевтично, кардіологи, — треба розуміти, що вчасне потрапляння до лікаря і прийом всього лише декількох медикаментів може зробити так, що пацієнту з дуже агресивними патологіями ніколи не потрібна буде допомога кардіохірурга.
Але тільки за умови, якщо цей пацієнт вчасно потрапить до терапевта або кардіолога і йому призначать адекватну медикаментозну терапію. Тому людям треба пояснювати, що треба приходити не тоді, коли ти вже не можеш спати і в тебе така задишка, що ти не можеш очей зімкнути. А треба прийти тоді, коли ці симптоми тільки починаються.
Особливо якщо ми говоримо про серцево-судинні захворювання: якщо у пацієнтів з’являється задишка при фізичному навантаженні, якої раніше не було, якщо у них з’являється тиснучий біль за грудиною, якщо більшість цих людей живуть на третьому-четвертому поверсі, а може, й вище, і раніше вони могли забігти на цей поверх додому з пакетами, а сьогодні вже їм треба зупинятись. Це основний симптом, який ми сьогодні чуємо у нас на прийомі.
Тому ми завжди чекаємо пацієнтів вчасно, але й готові допомогти тим, хто відтерміновував цю діагностику.
А якщо поки що немає жодних скарг? От, наприклад, людина відчуває себе здоровою. Які обстеження для профілактики варто робити, я не знаю, раз на рік, наприклад?
Ми радимо всім людям віком більше 40 років прийти до кардіолога для того, щоб зробити декілька обстежень. Це електрокардіограма, УЗД серця і хоча б загальний та біохімічний аналізи крові.
Ці три обстеження допоможуть зрозуміти, чи є якісь вроджені вади, на які треба звернути увагу, чи є якась генетична схильність. І, можливо, треба вже модифікувати спосіб життя: або людина зловживає шкідливим харчуванням, або просто її харчування незбалансоване, або вона не витримує 7–8 годин сну, або людина не може адекватно підібрати для себе фізичну активність, вона не розуміє, яким видом спорту їй треба займатися. Ці три обстеження, як правило, виявляють більшість захворювань у серцево-судинній системі.
Якщо ми говоримо про аритмії, то це холтерівське моніторування. Тому що іноді пацієнти відчувають занадто швидкий пульс або занадто повільний, і при цьому вони відчувають себе не дуже добре. Тоді кардіолог призначає холтерівське моніторування. Це метод дослідження, при якому електрокардіограма може записуватись добу, дві або три, для того, щоб встигнути спіймати цю аритмію, яка може приходити, а потім самостійно відновлюватись. Для того, щоб адекватно призначити медикаменти або направити пацієнта для хірургічного лікування.
Ви щойно розповідали історію про пацієнтку із надмірною вагою. Які є основні причини серцево-судинних захворювань?
Якщо ми говоримо про серцево-судинні захворювання, на першому місці, звісно, стоять вроджені вади серця, на які ми, на жаль, ще не можемо впливати так, як би нам хотілося.
Сьогодні в Україні вже існує культура пренатальної діагностики, тобто діагностики плода. Якщо жінка вагітна, вона, на мою думку, обов’язково повинна прийти до свого акушера-гінеколога, і він повинен призначити їй УЗД плода для того, щоб бути спокійним щодо життєво загрозливих вроджених вад серця. Тому що якщо вони існують, це не будуть звичайні планові пологи. Скоріше за все, це будуть пологи в присутності, можливо, і кардіохірурга, для того, щоб одразу вирішувати питання про лікування цієї вади або допомоги матері, тому що ці пологи можуть проходити не так планово, як би хотілося.
Наступне, про що треба сказати, звісно, — це шкідливе харчування. Сьогодні шкідливе харчування, скоріше за все, несе левову частку впливу на стан організму пацієнта і на стан його артерій. Тому що більшість операцій, які ми виконуємо, — це операції на коронарних артеріях, які кровопостачають серце. Вони уражуються атеросклерозом.
Атеросклероз — це порушення ліпідного профілю, на який пацієнт впливає шкідливим харчуванням. Це фастфуд, це шкідливий холестерин, це свинина, баранина і в надмірній кількості яєчні жовтки. Збалансоване харчування з відсутністю швидких підвищень та знижень рівня цукру повинно бути у пацієнта для того, щоб ураження атеросклерозом мінімізувати.
Третє, про що треба сказати, — це модифікація способу життя. Сьогодні за американськими рекомендаціями всі люди повинні проходити 75 хвилин на тиждень інтенсивного фізичного навантаження. Їх можна вмістити у 3–4–5 тренувань, кардіотренувань: або це швидка ходьба, або це біг, або це плавання. І це достовірно допоможе продовжити життя.
І четверте — це, звісно, сон. 7–8 годин людина повинна спати для того, щоб всі клітини та тканини могли встигнути адекватно відновлюватись. Наприклад, коронарні артерії, які кровопостачають серце, з часом вражаються. Вони вражаються під час спазмів або під час швидких коливань артеріального тиску. І якщо пацієнт не спить 7–8 годин, він не може забезпечити адекватне відновлення клітин. І артерії будуть відновлюватись не здоровими клітинами, а атеросклеротичними бляшками.
Ви всі знаєте і бачили відео, де зсередини закупорюється артерія, і кров не може вже з такою швидкістю проходити для того, щоб кровопостачати серце або будь-який інший орган. Тому сон обов’язково особисто я намагаюсь, навіть із такою шкідливою роботою, підтримувати на рівні 7–8 годин.
От я хотіла, до речі, запитати: що робити нам, українцям, у тих реаліях, у яких ми живемо, що не завжди є можливість спати по 7–8 годин? Чи можна? Я не знаю. От я бігаю. Чи можу я бігати трішки більше, і це якось буде компенсувати, чи ні?
На жаль, ці чотири кити, про які я вам тільки що розповів, не взаємозамінні. Вони адекватно повинні рівноцінно всі виконуватись. Неможливо їсти фастфуд, потім поспати не 8 годин, а 12 і знати, що в тебе все добре. І так само не можна тільки їсти збалансовано і спати 4 години та думати, що у тебе все правильно. Тому вони повинні всі рівноцінно виконуватись.
Ми будемо намагатися так жити всі. А за якими показниками можна стежити самому і потрібно? Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я.
Дивіться, сьогодні лікарі в Україні, на щастя, вже високопрофесійні. Вони і завжди такими були, але з кожним днем їхня професійність росте. Тому сьогодні пацієнту треба лише бути в контакті з лікарем. І лікар особисто в кожному випадку буде говорити, за чим треба слідкувати. Якоїсь однакової формули для всіх немає.
Основне, що треба розуміти людині: якщо в неї виникають симптоми, яких раніше не було, і вона бачить, що її самопочуття якось почало змінюватись, їй треба звернутись до лікаря. Не до ChatGPT, не до Safari, не до Google Chrome, не до будь-яких інших браузерів в інтернеті, а саме до лікаря. І тоді все буде добре.
Тільки хотіла сказати, що я вже не один раз приходила до лікаря і казала: «Я, до речі, у ChatGPT запитала».
Так не кажіть, бо бажання вас приймати у цього лікаря, скоріше за все, було вже на рівні нуля. Тому що це починається порівняння з лікарем. Ви порівнюєте — це означає, що ви не довіряєте лікарю. Лікар це сприймає як недовіру, якщо ви його перепровіряєте.
Якщо ви йдете до лікаря, то ви йому повинні довіряти. Треба обрати такого лікаря, якому ви довіряєте в першу чергу, за яким вам не треба буде перепровіряти в ChatGPT. Тому що якщо ви хочете перепровіряти лікаря — лікар не Господь Бог, він обирає якусь стратегію лікування. ChatGPT, скоріше за все, вам дасть декілька. Але для того, щоб обирати цю тактику, треба мати медичну освіту.
А люди, на жаль, іноді думають, що якщо вони щось прочитали, то вони без медичної освіти можуть проаналізувати, яку їм тактику діагностики або лікування обирати. Ну, не дарма ж лікарі навчаються більше 10 років. Це здається наче просто, але це відповідальність велика. Тому не займайтеся самолікуванням, краще довірте своє здоров’я високопрофесійному лікарю. А як його обрати — це вже інше питання.
Розкажіть, які основні методи діагностики серцево-судинних захворювань сьогодні?
Усі методи сьогодні, які існують у світі, діляться всього на дві категорії. Це інвазивні і неінвазивні. Це означає — з втручанням і без втручання.
Якщо ми говоримо про такі методи, як кардіограма, УЗД серця, холтерівське моніторування, це неінвазивні методи, які сьогодні дозволяють нам зрозуміти ритм серця, провідність серця, клапанну структуру, структуру частоти та сили скорочень серця.
Але в деяких випадках їх недостатньо. І тоді кардіохірург або кардіолог звертається до інвазивних методів, коли треба втрутитись всередину організму людини. Наприклад, коронарографія. Це інвазивний метод дослідження, коли через артерію в руці або стегні треба зайти в серце, ввести контраст в артерії серця і побачити, чи є там атеросклероз, чи немає.
Сьогодні це золотий стандарт діагностики атеросклерозу коронарних артерій, щоб зрозуміти, чи є ризик інфаркту, чи є якісь проценти перекриття артерій серця, і чи треба робити якусь операцію: стентування або шунтування. Встановлювати каркаси всередині артерії серця для того, щоб не було інфаркту, або формувати нові артерії, які будуть кровопостачати серце по нових судинах.
Сьогодні існують дуже сучасні методи діагностики, наприклад, 3D-візуалізація, коли лікар функціональної діагностики може побачити з точністю до міліметра клапанний апарат серця для того, щоб зрозуміти, який об’єм операції повинен бути у хірурга.
Сьогодні існує МРТ серця, яке з точністю навіть більше ніж до міліметра може відповісти нам на безліч питань з приводу скоротливої здатності серця, з приводу життєздатності міокарда. Тому що іноді кардіохірург бачить проблеми в артеріях серця, але він не розуміє, після інфаркту чи є там життєздатні клітини, за які треба боротись і робити операцію, чи вже там сформований такий рубець, що операція буде неефективна.
Сьогодні на всі ці питання ми можемо відповідати. І лікарі функціональної діагностики сьогодні в Україні дуже високого рівня, європейського рівня, які дуже допомагають нам, хірургам, якісно зробити операцію.
А які головні перешкоди для якісної діагностики в Україні? Це нестача техніки, фахівців чи коштів?
Скоріше за все, я вас здивую, але не перше, не друге і не третє. Сьогодні основна проблема полягає в тому, що пацієнти на прифронтових територіях або пацієнти, які були в полоні, на жаль, весь цей час не мали доступу до якісної допомоги і до якісної діагностики в першу чергу.
І ці пацієнти до нас уже приїжджають у критичному стані, у декомпенсованому стані, тому що у них не було можливості навіть приймати медикаменти, які вони приймали до війни, коли жили в себе вдома. І надавати допомогу цим пацієнтам значно складніше, ніж іншим.
Те, про що ви мене запитали: висококваліфіковані спеціалісти сьогодні в Україні, на щастя, є. Звісно, хотілося б, щоб їх було більше, але вони є. І, на щастя, вони відомі, і ми їх знаємо. Техніка теж сьогодні в Україні доступна така, яка доступна пацієнтам в Європі, в Америці. Найсучасніші апарати сьогодні є в Україні, тому це не є проблемою.
Можливо, вони є не в усіх містах і не на всіх територіях, але в столиці, в Києві, ще в декількох місцях є провідні клініки, в яких пацієнт може отримати найсучаснішу діагностику і допомогу.
А як ви бачите майбутнє діагностики серцево-судинних захворювань? Що на нас чекає через 5–10 років?
Я думаю, що, дивлячись на той стрибок технологій, який був за останні 5–10 років, чого ми ніяк не могли очікувати, особливо комп’ютерної діагностики, ще 10 років тому ми не могли думати про те, що вона буде такою якісною. І декілька ще раніше інвазивних методів дослідження, коли треба втручатись в організм, сьогодні ми можемо мати відповіді на ці питання, не втручаючись в організм людини. Наприклад, КТ-ангіографія.
КТ-ангіографія — це дослідження, при якому вводиться контраст, але неінвазивним шляхом: не треба заходити до серця. Одночасно робиться КТ-діагностика, і ми можемо запідозрити, чи є атеросклероз та кальцій в артеріях серця, чи немає. Це ще не золотий стандарт, але його вже використовують у всьому світі для того, щоб запідозрити і зрозуміти, чи треба пацієнту вже безпосередньо інвазивне дослідження — коронарографія — чи не потрібно.
Я думаю, що найближчим часом штучний інтелект та такі швидкі обчислення зроблять методи діагностики наступними. Пацієнт буде заходити у спеціальну капсулу. Він буде сприймати, можливо, рентгенівське, а можливо, вже й ні, опромінювання. І через 5–10 хвилин у лікаря буде повна картина всіх артерій серця, всіх клапанних патологій і навіть, я впевнений, колись це, можливо, буде навіть ритм і провідність серця. Тому що сьогодні ця тематика більше спрямована на інвазивні дослідження. Я впевнений, що в близькому майбутньому всього за 10 хвилин пацієнт зайде, просто буде стояти, як в аеропорту, коли сканер його сканує, і лікар буде знати все.
Ви сказали, що у нас є і фахівці, і технології. Чи можна сказати, що, враховуючи це, можна чекати на зниження смертності від серцево-судинних захворювань?
Хотілося б його чекати, але, на жаль, війна, стрес, підвищений тиск, шкідливі звички, відсутність адекватного сну — і все це, на жаль, через війну дуже агресивно впливають на смертність. Тому я сподіваюся, що ми хоча б зможемо зберегти той рівень, який є зараз. Тому що ще нещодавно він підвищувався.
Усі методи діагностики і лікування, які ми сьогодні застосовуємо, можуть всього на 14% допомогти пацієнту. 80%, більше 80% — це генетична схильність та спосіб життя. Тому, незважаючи на всі досягнення сучасної медицини, це маленька частка від того, що треба здобувати самому пацієнту, та з чим ви народжуєтесь. Але, в першу чергу, треба дбати про себе і про своє здоров’я.
Добре, якщо підсумувати: давайте, топ-3 поради українцям.
Збалансоване харчування, 7–8 годин сну, дозовані адекватні фізичні навантаження і побільше любові.
