Ноотропи, чи нейрометаболічні стимулятори – група препаратів, що надають спрямований позитивний вплив на вищі функції ЦНС. Так як більшість ноотропів відноситься до безрецептурних ЛЗ, вони сприймаються споживачами як безпечні.
Попри кризу попит на ноотропи в аптеці залишається плюс-мінус стабільним.
Перші ноотропи: пірацетам та фенібут
Назву всьому класу препаратів дав відомий пірацетам, який використовується як «когнітивний бустер» ще з 1960-х років: термін «ноотроп» (др.-грец.νους— розум і τροπή— міняю, перевертаю) придумали навмисно, щоб описати його дію на функції мозку людини. На заході як повний синонім ноотропам використовується термін smart drugs — розумні таблетки.
Сьогодні існує численна група модифікаторів інтелекту, які позиціонуються як когнітивні бустери, але трохи дистанціюючись від пірацетаму & Co. Тут на перший план виходить гама-аміномасляна кислота (ГАМК), і навіть її похідні і молекули, які вивільняють ГАМК при певних біохімічних процесах у мозку: з метаболізмом цієї речовини «грають» різні препарати, які відносяться до різноманітних ноотропів-анксіолітики і психостимулятори.
ГАМК – біогенна речовина, природний продукт метаболізму у тканині мозку, так званий інгібуючий (гальмівний) нейромедіатор ЦНС людини. Викид ГАМК супроводжується активацією певних іонних каналів: це нормалізує клітинну сигналізацію і, як наслідок, передачу нервових імпульсів. Таким чином, ГАМК має мʼяку психомодулюючу дію (оскільки упорядковує хаотичну активність нервових клітин) і тим самим (як стверджується) форсує когнітивні процеси. Гамма-аміномасляну кислоту як основний активний інгредієнт містять такі когнітивні прискорювачі, які широко рекламуються, як «Гаммалон» і «Пікамілон».
Хоча, мабуть, найпопулярніша серед них речовина — це похідна похідна ГАМК, амінофенілмасляна кислота («Фенібут», «Ноофен®», «Кваттрекс» тощо). Ця молекула більше відома під назвою «фенібут» і є структурно близьким аналогом міорелаксанту «Баклофену», який призначається при серйозних порушеннях нервово-мʼязової передачі (при розсіяному склерозі, паралітичних синдромах, захворюваннях спинного мозку та ін.).
Дана розробка радянських учених 1960 років, що випускалася під торговою назвою «Цитрокард», спочатку застосовувалася як мʼякий транквілізатор, що підвищує настрій. Через 30 років зʼясувалося, що цей препарат значно скорочує час нерухомості при тесті «примусового плавання», що навело фахівців на думку використовувати його для більш широкого спектра показань. Згодом конкуренція між виробниками фенібуту настільки зросла, що вони почали порівнювати ефективність ізомерів молекули.
Ноотропи-адаптогени
Тим чи іншим чином впливають на ГАМК-рецептори й інші засоби з гібридного класу ноотропів-анксіолітиків-психостимуляторів: етилметилгідроксипіридину сукцинат, гопантенат кальцію або гопантенова кислота. Обіцяють посилити розумові здібності і адаптогени, призначені здебільшого для зниження негативних психоемоційних ознак стресу та тривожного розладу. Ці препарати також опосередковано впливають на ГАМК-нейромедіаторну систему, як, наприклад, тетраметилтетраазабіциклооктандіон і піритинол.
Якщо вірити виробникам, такі засоби мають транквілізуючі властивості, стимулюють памʼять і навчання, підвищують не тільки інтелектуальну, а й фізичну працездатність, покращують сон, знімають симптоми астенії, а також усувають стрес та його наслідки: психоемоційну напругу, тривожність, емоцію. Деякі навіть здатні перемогти вазовегетативні прояви: головний біль, відчуття тяжкості в голові.
Слід зазначити, що похідні ГАМК пролонгують та посилюють дію снодійних, нейролептичних та протисудомних засобів.
«Натуральні» ноотропи
Як у нас, так і на Заході популярні рослинні натуральні ноотропи на основі листя гінкго білоба. У США його навіть намагалися представити натуральною альтернативою синтетичним лікам, які призначають пацієнтам із хворобою Альцгеймера та іншими видами деменції. Однак, згідно з даними Національного центру нетрадиційної медицини (NCCAM, США), препарат не продемонстрував у дослідженнях клінічно значущого ефекту та не вплинув на функцію памʼяті у таких хворих, хоча й позитивно вплинув на кровообіг. Дані інших клінічних випробувань вказують на те, що тривале застосування препарату підвищує ризик розвитку інсульту. Позиція FDA в даному випадку однозначна: продукти на основі гінкго білоба не отримали схвалення як безпечні та ефективні засоби, які можна використовувати для лікування будь-якого захворювання. Тим не менш, добавки на основі гінкго білоба часто використовуються як натуральні стимулятори інтелекту.
Також постійно проводяться дослідження «когнітивно-підвищуючих» властивостей інших рослин. Наприклад, нещодавно як ноотроп розглядалася аюрведична трава бакопа моньє (Bacopa monnieri): її оцінювали як «нейронний тонік» і «підсилювач памʼяті», що має потенціал послабити прояви деменції, хвороби Паркінсона та епілепсії. Щоправда, пояснення її фармакокінетики залишається таким самим: всебічна та загадкова антиоксидантна дія.
Дуже популярні «у народі» також стимулятори інтелекту на основі амінокислот, зокрема глутамінова кислота та її похідні. Мало того, деякі категорії споживачів навіть сприймають їх прихильніше: в їхніх очах ці речовини виглядають більш натурально. Вважається, що вони не втручаються в роботу мозку, а беруть участь у його метаболізмі «природним шляхом» (безперешкодно проникаючи через гематоенцефалічний барʼєр). Ефективність різних таких засобів досліджується.