Не помилки, а схеми: Гусак прокоментувала 70 обшуків у медзакладах через можливі зловживання з оплатами НСЗУ

Йдеться про історію з близько 70 обшуками у медзакладах, яка навесні викликала широкий резонанс. Після цього, за словами Гусак, НСЗУ отримала багато критики — зокрема звинувачення у тому, що служба нібито перетворюється на каральний орган і руйнує саму концепцію закупівлі медичних послуг.

Гусак наголосила, що НСЗУ з першого дня попереджала надавачів: держава оплачує лише фактично надані послуги.

«Ми платимо за реальні послуги», — зазначила вона.

За словами очільниці НСЗУ, проблема не в усій системі, а в окремих надавачах. Якщо ситуація виходить за межі договору з НСЗУ, далі починаються повноваження правоохоронних органів.

Гусак пояснила, що НСЗУ як центральний орган виконавчої влади взаємодіє з правоохоронцями у випадках, які у світі називають шахрайством у системі охорони здоров’я. За її словами, серед кейсів, про які їй відомо після березневих обшуків, немає ситуацій, що виглядають як випадкові або несвідомі помилки надавачів.

НСЗУ продовжує співпрацювати з правоохоронними органами, отримує відповідні запити і, за словами Гусак, у більшості випадків є потерпілою стороною.

Вона навела кілька прикладів справ, не називаючи медзакладів. Один із них стосується ФОП, яка протягом трьох років отримувала кошти за декларації неіснуючих пацієнтів.

Другий приклад — приватний надавач паліативної допомоги. За словами Гусак, у цьому випадку йдеться не про виживання клініки, а про організовану схему, коли в систему вносили послуги, яких пацієнтам фактично не надавали.

Ще один кейс стосується штучної вентиляції легень. За словами очільниці НСЗУ, у комунальному секторі надавач вносив дорожчі інтервенції щодо кожного госпіталізованого пацієнта, щоб збільшити вартість випадку.

Гусак зазначила, що в таких історіях керівники іноді пояснюють свої дії бажанням розвивати заклад: показують ремонти й наголошують, що гроші не виносили з лікарні. Водночас, за її словами, розвиток закладу з початку медичної трансформації мав би бути відповідальністю засновника.

Вона вважає, що якщо громада хоче зберегти сильну лікарню, то має чесно передбачати на це кошти з місцевого бюджету, а не перекладати відповідальність на керівника закладу і колектив через маніпуляції з медичними послугами.

«Більшість з них, 90% – це організована історія про те, як отримати більше коштів», — сказала Гусак.

Водночас вона визнала, що частина надавачів намагається збільшувати кількість або вартість послуг, щоб утримати лікарню на плаву. Але, на її думку, це не має бути способом фінансування медзакладу.

Гусак заявила, що НСЗУ готова використовувати інструменти територіальної доступності там, де це потрібно для пацієнтів. Але якщо обсягів послуг недостатньо для безпеки пацієнта і якості допомоги, системі потрібно чесно говорити, що в перспективі такі сервіси не зможуть працювати в нинішньому форматі.

У таких випадках, за її словами, надавачам варто не штучно збільшувати кількість послуг заради фінансування, а шукати рішення щодо перепрофілювання команд на ті сервіси, які справді будуть затребувані у лікарні.

Гусак також наголосила, що останніми роками система занадто м’яко говорить про відповідальність засновників медзакладів та органів місцевого самоврядування. Якщо лікарня не заробляє достатньо при наявному обсязі послуг, але громада хоче зберегти певний сервіс, місцева влада має відкрито пояснювати це громаді й шукати ресурс для його фінансування.