Перерване коло рецидивів: люматеперон знижує ризик загострень шизофренії на 63% без метаболічних ризиків

Поява антипсихотика другого покоління люматеперону, що мʼяко модулює серотонінергічну та дофамінергічну системи через нижчу постсинаптичну блокаду, дала надію на можливість довготривалого контролю хвороби без токсичного навантаження на організм.

Співробітники Школи медицини Цукера в Гофстрі (Нью-Йорк, США) перевірили довгострокову ефективність нового препарату в масштабному рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні 3 фази.

Випробування проводилося у кілька етапів: спочатку 592 пацієнти віком 18–60 років із підтвердженою шизофренією пройшли 6-тижневий відкритий період підбору дози, після чого 327 осіб перейшли на 12-тижневий етап стабілізації. Зрештою, 224 стабілізованих пацієнтів розподілили у співвідношенні 1:1 для фінального 26-тижневого подвійного сліпого етапу: перша група отримувала люматеперон у дозі 42 мг на добу, друга — плацебо.

Результати фінальної фази випробувань продемонстрували високу терапевтичну перевагу люматеперону. Передусім, застосування люматеперону забезпечило зменшення ризику рецидиву на 63% порівняно з плацебо. Через 6 місяців безперервного лікування новим препаратом 84% пацієнтів залишалися у стані стійкої ремісії (проти 61,4% у групі плацебо). Ризик відмови від терапії з будь-яких причин знизився на 51%, і 69% учасників повністю завершили піврічний курс лікування, тоді як у групі плацебо дослідження достроково покинули більше половини пацієнтів.

Що найважливіше, люматеперон підтвердив винятковий профіль безпеки — препарат не провокував клінічно значущих змін ваги, зміни кардіометаболічних параметрів чи рівня пролактину. Частота екстрапірамідальних порушень була мінімальною і не відрізнялася від плацебо. Найчастішою скаргою був легкий головний біль.