Уряд Німеччини може відмовитися від реформування системи знижок на ліки під тиском фарміндустрії

Система динамічних обовʼязкових знижок на лікарські засоби була ключовим елементом масштабного законопроєкту GKV-BStabG, спрямованого на економію мільярдів євро у системі державного медичного страхування.

Німецька система охорони здоровʼя переживає фінансову кризу. Державні лікарняні каси (GKV) витрачають на фармпродукцію дедалі більше, і уряд шукає способи скоротити витрати. За оцінками консалтингової компанії Evaluate, GKV-BStabG мав заощадити близько €20 мільярдів до 2027 року й понад €42 мільярди — до 2030-го, з яких €1,9 мільярда мало бути заощаджено лише за перший рік від скорочення витрат на лікарські засоби.

Первісний план передбачав заміну фіксованої 7-відсоткової знижки на динамічну систему, де розмір знижки змінювався б залежно від зростання витрат на запатентовані препарати.

Фарміндустрія виступила категорично проти, заявляючи, що динамічна система буде непередбачуваною та непрозорою і зробить нерентабельною присутність виробників на німецькому ринку. Pfizer, Eli Lilly, Boehringer Ingelheim та AstraZeneca публічно заявили, що скоротять інвестиції в Німеччину і навить потенційно відмовляться від виведення нових препаратів на німецький ринок, якщо закон GKV-BStabG ухвалять без змін.

Галузева організація VFA (Verband Forschender Arzneimittelhersteller) заявила, що GKV-BStabG у первісному вигляді «знищує надійність Німеччини як інвестиційного майданчика» та зробить фармкомпанії відповідальними за фактори, які вони не контролюють — економічні цикли, демографічні зміни, тренди у призначенні ліків.

Тепер, за даними Reuters, Німеччина відмовиться від запровадження систему динамічних обовʼязкових знижок на лікарські засоби. Замість цього збережеться нинішня система фіксованої знижки у 7%.

Відступ уряду стосується лише цього моменту. Решта реформи, за наявною інформацією, залишається: продовження заморозки компенсаційних цін до кінця 2030 року, обовʼязкові знижки за обсягом у рамках системи оцінки медичних технологій AMNOG та додаткові знижки на інноваційні вакцини.

У відповіді на запит Reuters Міністерство охорони здоровʼя Німеччини заявило, що «нічого остаточно не вирішено» і воно не може коментувати «парламентські обговорення». Водночас міністр здоровʼя Ніна Варкен минулого тижня сказала виданню Funke, що уряд не має наміру відступати і що «кожен сектор має зробити свій внесок» у реформу. Німеччина як найбільший фармринок Європи має більше важелів тиску на індустрію, ніж більшість країн, але навіть вона, схоже, не готова йти на пряму конфронтацію.