Як повідомляють американські науковці, цей клас препаратів покращує виживаність пацієнтів з певними видами раку простати, пролікованих апалутамідом.
Вчені з США провели мета-аналіз даних пацієнтів із двох рандомізованих досліджень 3 фази SPARTAN і TITAN. В обох дослідженнях пацієнтів випадково розподіляли на групи, які отримували андроген-деприваційну терапію плюс апалутамід або андроген-деприваційну терапію плюс плацебо. Загалом оцінювалися результати 2187 пацієнтів —
- 1148 із неметастатичним кастраційно-резистентним раком простати із дослідження SPARTAN (середній вік 70 років)
- і 1039 із метастатичним гормон-чутливим раком простати із дослідження TITAN (середній вік 65 років).
З цих двох досліджень 1 288 чоловіків лікувалися апалутамідом, а 748 отримували статини. Дані про дози чи тривалість використання статинів не збиралися.
Використання статинів значно покращило загальну виживаність (ЗВ) у чоловіків із метастатичним гормон-чутливим та неметастатичним кастраційно-резистентним раком простати. Збільшення загальної виживаності спостерігалося лише в групах, де чоловіки отримували апалутамід.
Так, серед чоловіків, які лікувалися апалутамідом, вплив статинів покращив 3-річну загальну виживаність на 14% у дослідженні TITAN (81% проти 67%) і на 8% у дослідженні SPARTAN (86% проти 78%).
Побічні ефекти з боку серцево-судинної системи частіше спостерігалися серед чоловіків, які приймали статини — як у групі лікування апалутамідом (5,8% проти 2,1%), так і в групі плацебо (4,5% проти 1,2%).
Попередні дослідження довели, що використання статинів покращувало смертність від раку простати серед чоловіків, які отримували андроген-деприваційну терапію. Зокрема, статини покращували загальну виживаність у чоловіків із метастатичним кастраційно-резистентним раком простати, які лікувалися ензалутамідом або абіратероном. Однак до цих пір таких переваг не було показано для пацієнтів із метастатичним гормон-чутливим раком простати чи неметастатичним кастраційно-резистентним раком простати, які лікувалися апалутамідом.