Додатковий захист від наслідків серцевої недостатності: визначено користь серцевих глікозидів

Результати дослідження 4 фази DIGIT-HF, представлені фахівцями з Медичної школи Ганновера на щорічному конгресі Європейського товариства кардіологів 2025 року, демонструють, що додавання низьких доз дигітоксину до орієнтованої на настанови оптимізованої терапії (GDMT – guideline-directed medical therapy) покращує результати лікування пацієнтів із симптоматичною серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду (СНзнФВ) порівняно з просто орієнтованою на настанови оптимізованою терапією.

У DIGIT-HF було зареєстровано 1 212 пацієнтів із симптоматичною СНзнФВ, які крім GDMT приймали або дігітоксин, або плацебо. Варто зазначити, що до цього дослідження зараховувалися пацієнти з прогресуючим захворюванням і великим тягарем симптомів: 70,4% мали серцеву недостатність III або IV класу за NYHA, багатьом також проводили кардіоверсію чи серцеву ресинхронізуючу терапію. З іншого боку, менше 40% пацієнтів отримували інгібітори рецепторів ангіотензину–неприлізину й менше 20% отримували інгібітори натрій-глюкозного котранспортера 2 типу.

Учасники випробування розпочинали прийом дигітоксину в дозі 0,07 мг один раз на день. Через 6 тижнів доза коригувалася для досягнення цільового діапазону концентрації в сироватці від 8 до 18 нг/мл.

Медіана спостереження склала 36 місяців. порівняно з контролем у групі дигітоксину спостерігався нижчий рівень смерті від усіх причин або госпіталізації через погіршення серцевої недостатності (44,1% в групі плацебо, 39,5% в групі дигітоксину). Також у групі дигітоксину відзначався нижчий рівень смертності від усіх причин (27,2% проти 29,5% в групі плацебо).

Ці дані допомагають відповісти на давнє питання про те, чи слід включати серцеві глікозиди, такі як дигітоксин або дигоксин, до схеми лікування серцевої недостатності зі зниженою фракцією викиду. Та – що важливіше – результати DIGIT-HF підкреслюють критичне значення низьких доз глікозидів, які визначають безпеку терапії.

Висновки стосовно профілю безпеки

Оскільки дигітоксин уповільнює серцевий ритм і змінює електричну активність, побічні ефекти цього препарату часто включають аритмії. Серйозні розлади серцевої діяльності спостерігалися у 3,4% пацієнтів, які лікувалися дигітоксином, та у 11% з групи плацебо. Частота зупинки лікування була подібною: 9,1% у групі дигітоксину проти 10,2% в групі контролю.

Медіанні концентрації дигітоксину в сироватці становили 17,0 ± 5,9 нг/мл через 6 тижнів і 13,5 ± 5,1 нг/мл через 12 місяців. Автори зазначили, що концентрація дигітоксину може залишатися стабільною без корекції дозування навіть у пацієнтів із порушенням функції нирок.