Маркетингові платежі – плата за місце на полиці, а не інструмент зниження ціни для споживача

Виробники від самого початку заявили, що аптечні мережі вимагають від них маркетингові платежі просто за право бути присутніми зі своєю продукцією на полицях аптек. У ЗМІ з’явилася інформація, що один із фармвиробників опинився на межі банкрутства саме через те, що сплачував непосильні маркетингові платежі за місце на полиці. Тому пропозиція заборонити маркетинг взагалі або обмежити його мінімальним відсотком викликала опір не з боку виробників, а саме від аптечних мереж. При цьому вони звинувачували виробників у підвищенні цін на ліки, замовчуючи про левову частину в цій ціні саме маркетингових платежів. Після того, як маркетинг було заборонено (з березня 2025 року), аптечні мережі почали говорити про те, що вони опинилися на межі виживання, втрачають дохід і стають неприбутковими. І це при тому, що відбулося підвищення цін на ліки в аптеках за цей період (на ЛЗ, що не ввійшли в ТОП-переліки, які запропонували для зниження виробники).

Про «неприбутковість» аптек в умовах маркетингового «голоду» красномовно свідчить статистика, яку оприлюднив на своїй Facebook-сторінці голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету ВР з питань здоров’я нації Сергія Кузьміних. На його депутатське звернення щодо показників на аптечному ринку Держлікслужба надала офіційну відповідь, згідно з якою в період дії заборони маркетингу з 1 березня по 23 травня було видано 328 нових ліцензій для аптек та створено нових місць провадження їх діяльності, тоді як припинено дію 261 ліцензії.

«Тобто ринок не лише не скоротився — є чистий приріст аптек у період дії обмеження», – написав народний депутат. І додав, що 59% нових ліцензій (193) видані ТОП-5 аптечним мережам, а анульовано лише 45. 

Як приклад:

• АНЦ – анульовано 2 ліцензії, натомість відкрито 62;
• 9-1-1 – анульовано 9, відкрито 53;
• Сіріус 95 – анульовано 3, відкрито 24.

«Жоден суб’єкт господарювання не буде відкривати аптеки у таких масштабах, якщо умови ведення бізнесу справді є збитковими. Тим більше — на фоні посилення державного регулювання. Цифри свідчать, що навіть без маркетингу аптечний ринок зростає — і це найкраща відповідь на спроби маніпуляцій», – зазначив у своєму дописі Сергій Кузьміних.

Чи не тому, що ціни на всі ліки аптеки підняли, їм стало невигідно продавати препарати, здешевлені виробниками. Тому ліки з ТОП-100 та ТОП-200 переліків суттєво «просіли» в продажах. Це підтвердили цифри, озвучені заступником міністра охорони здоров’я Едемом Адамановим на останньому засіданні робочої групи з удосконалення державного регулювання цін на лікарські засоби, яка відбулася 28 травня. Він проаналізував динаміку продажів лікарських засобів, на які було знижено ціни від виробників: у більшості випадків кількість упаковок таких ЛЗ, яка була реалізована в першому кварталі 2025 року, зменшилася порівняно з останнім кварталом 2024 року (у 85% випадків продажі «просіли» на 15%). А за багатьма позиціями відстежується тенденція: обсяг продажів таких ліків в упаковках зменшився, натомість їх аналогів (як вітчизняних, так і імпортних, які зазвичай дорожчі), навпаки, зріс.

Відтак у споживача нині просто немає доступу до лікарських засобів, ціни на які було знижено виробниками.  

Представники «Дарниці», які були присутні на засіданні робочої групи, зазначили, що на сьогодні падіння продажів ліків компанії становить до 40%, хоча ціни на ТОП-20 препаратів компанії були знижені на 30%. І заявили про штучне обмеження доступу пацієнтів до ліків, до якого вдаються аптеки з ТОП-5 мереж.

Тож пацієнти, які мали відчути зниження цін, цього не помітять –дешеві ліки зникають з полиць аптек, інші ще більше дорожчають у знак «компенсації» за відсутність маркетингу.