У випробуванні RIVAWAR ефективність ривароксабану в усуненні гострого тромбу лівого шлуночка у пацієнтів з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI) була подібною до варфарину.
До RIVAWAR було включено 261 пацієнта з інфарктом міокарда (90% із STEMI), у яких розвинувся тромб лівого шлуночка. Їх розподілили в групи лікування ривароксабаном або варфарином, яке тривало протягом 3 місяців. Пацієнти отримували подвійну антитромбоцитарну терапію протягом першого місяця, після чого переходили на антитромбоцитарну монтерапію протягом решти двох місяців.
Через чотири тижні тромб лівого шлуночка розсмоктався у значно більшої кількості пацієнтів у групі ривароксабану, ніж у групі варфарину (20,1% проти 8,3%). Через три місяці частота розсмоктування тромбу склала 95,8% у групі ривароксабану та 96,6% у групі варфарину, що не було статистично значущою різницею.
Щодо безпеки, в групах ривароксабану та варфарину спостерігалося незначне збільшення частоти ішемічного інсульту (3,5% проти 1,1%), але воно теж не було визнане статистично значущим. Не мала значних відмінностей між групами частота смерті від усіх причин (3,5% проти 3,3%) і частота серйозних кровотеч (2,3% проти 1,1%).
«Ми спостерігали повне розсмоктування тромбу у понад 95% пацієнтів в обох групах без значного збільшення смертності, ішемічного інсульту чи серйозних кровотеч. Наші результати підтримують ривароксабан як життєздатну альтернативу варфарину, що забезпечує передбачуване дозування та усуває потребу в регулярному моніторингу у пацієнтів із тромбом лівого шлуночка після інфаркту міокарда», — зазначили співробітники Національного інституту серцево-судинних захворювань у Карачі (Пакистан), які проводили дослідження RIVAWAR.
Тромб лівого шлуночка — серйозне ускладнення інфаркту міокарда, що виникає у 2-3% усіх пацієнтів із STEMI та приблизно у 9% пацієнтів із переднім STEMI, підвищуючи ризик емболічних подій, таких як ішемічний інсульт і смерть.
Рекомендованою терапією першої лінії є антагоністи вітаміну К, такі як варфарин. Втім, його застосування потребує регулярного моніторингу, оскільки він може взаємодіяти з різними продуктами харчування та іншими поширеними ліками. Прямі пероральні антикоагулянти мають низку переваг над варфарином і дедалі частіше використовуються для лікування тромбу лівого шлуночка, проте дані порівняльних досліджень із застосуванням цих препаратів при зазначеному показанні були до цього часу обмежені.