Фармацевтичний сектор в Україні потребує переосмислення

Редактор ThePharmaMedia

Фармацевтичний сектор в Україні потребує переосмислення. А отже, аптеки мають бути частиною системи охорони здоров’я, а не обʼєктом жорсткої комерційної конкуренції. На цьому під час пресконференції на тему «Ліки для людей: чи наближає реформа фармринку справедливість для пацієнтів?» наголосила Наталія Гуторова, заслужена юристка України, голова правління ГО «Асоціація фармацевтичного та медичного права».

За її словами, нині аптеки фактично перестали бути закладами охорони здоровʼя, а стан аптечного ринку в Україні – це наслідок штучної монополізації, слабкої регуляції та прагнення окремих бізнес-гравців до максимізації прибутку.

«В аптечному бізнесі в жодній країні Європейського Союзу немає монополії. Це неприродна монополія, це наша штучна монополія, яка була створена через відсутність належної регуляції і через, безумовно, велике бажання окремих, досить здібних у бізнесі людей заробляти гроші», – зазначила Наталія Гуторова.

Експертка підкреслила, що нинішня практика відкриття аптек «двері в двері» у містах – це форма агресивної ринкової боротьби, яку, зрештою, оплачує пацієнт.

«Пацієнт платить за оренду, за комунальні послуги, пацієнт платить за роботу працівників аптеки, а їх пʼять стоїть, усі двері у двері. Навіщо? Пацієнту це потрібно? Мабуть, не потрібно», – зазначила вона.

Водночас, зауважила Наталія Гуторова, у сільській місцевості, де люди також потребують доступу до ліків, аптек часто немає зовсім, оскільки це нерентабельно для мереж. 

Такий дисбаланс, за її словами, свідчить про потребу в глибокій реформі.

«Ми отримаємо перше, що є надзвичайно важливим, – ми зробимо аптеки закладами охорони здоровʼя, і фармацевт, який обслуговує пацієнта, який надає йому фармацевтичну послугу, передусім буде зацікавлений у тому, щоб ця фармацевтична послуга призвела до покращення стану пацієнта. Не для власних прибутків», – пояснила Гуторова.

Вона наголосила, що Україна здатна подолати ці виклики й перейти до більш збалансованої моделі – за умови фахового підходу, наукового аналізу та широкого суспільного діалогу.