Хворі на вовчак, які досягли ремісії, менш схильні до накопичення системних ушкоджень

Загалом до аналізу перуанських фахівців було включено 1 652 пацієнти з великої багатоетнічної когорти, які спостерігалися у 33 медзакладах у країнах Азії, Європи та Північної Америки. У включених в аналіз пацієнтів системний червоний вовчак діагностував у період з 1999 по 2011 рік; середній вік на момент встановлення діагнозу склав 34,2 роки, середній час спостереження — 7,7 року.

Згідно з отриманими результатами, пацієнти з системним червоним вовчаком, які досягли ремісії незалежно від статусу лікування, або особи з низькою активністю захворювання, менш схильні до системного ураження, ніж ті, хто не досягає цільових показників терапії.

Кожен із проаналізованих станів активності системного червоного вовчаку призводив до нижчого показника захворюваності при накопиченні пошкоджень. Так, для пацієнтів, які досягли ремісії після лікування, коефіцієнт захворюваності становив 0,75. У пацієнтів, які досягли ремісії на фоні лікування, це число становило 0,68.

«Ремісія, адекватне лікування, а також низька активність захворювання, були повʼязані з меншим накопиченням пошкоджень, навіть після поправки на можливі фактори, що спотворюють. У той час як ремісія має бути нашою ідеальною метою, вона не завжди є реальною – у таких ситуаціях альтернативною метою є низька активність захворювання», — пояснили автори роботи.