Низька кількість моноцитів – ймовірний предиктор відповіді на біопрепарати при псоріазі

Відповідне дослідження провели фахівці з відділу внутрішніх хвороб, дерматології та алергології в Сілезького медичного університету.

Щоб ідентифікувати фактори, які можуть сприяти покращенню стану пацієнта протягом перших 6 місяців терапії біопрепаратами, автори спостерігали за станом 29 пацієнтів із активним бляшковим псоріазом, яких лікували секукінумабом.

Зазначається, що учасники дослідження раніше не отримували біологічні препарати.

Протягом 6 місяців після початку терапії всі пацієнти демонстрували покращення, що відображалося зменшенням балів PASI (Індекс площі і тяжкості псоріазу) нижче 10, однак лише 15 учасників мали бали, менші або рівні 2.

При цьому останні не відрізнялися за основними демографічними та клінічними характеристиками від тих, хто мав вищі бали PASI за одним винятком: вони мали нижчий рівень моноцитів у крові.

Пацієнти, які мали бали PASI понад 2, мали також набагато більший вихідний рівень моноцитів у крові, ніж ті хто відповів на терапію інгібітором інтерлейкіну-17 краще.

Автори дійшли висновку, що нижча кількість моноцитів, що характеризується як нижче 0,69 x 103/л, була незалежним фактором досягнення PASI менше або рівним 2 балам протягом 6 місяців після початку терапії секукінумабом.

«Кількість моноцитів цілком може слугувати прогностичним маркером для попередньої оцінки відповіді на терапію секукінумабом, який допоможе відібрати пацієнтів, котрим цей біопрепарат принесе користь, від тих, кому він не допоможе», — підсумували польські лікарі.