Дурвалумаб + бевацизумаб покращив результати лікування раку печінки

Приблизно третині пацієнтів із гепатоцелюлярною карциномою, найпоширенішим типом первинних пухлин печінки, показано емболізацію. Ця процедура блокує кровопостачання пухлини та покращує результати хіміотерапії або променевої терапії. Попри те, що емболізація є стандартним методом лікування при раку печінки, у більшості пацієнтів протягом восьми місяців відзначається прогрес захворювання або рецидив, тому цю схему намагаються удосконалити.

Згідно з результатами клінічного дослідження III фази EMERALD-1, дурвалумаб, який призначали у комбінації з трансартеріальною хіміоемболізацією (ТАХЕ) і бевацизумабом, забезпечував статистично і клінічно значуще поліпшення виживаності без прогресування захворювання у когорті пацієнтів з гепатоцелюлярною карциномою, що мали показання до емболізації. Зазначається, що кількість курсів ТАХЕ у досліджуваних групах було порівнянним.

Додавання до ТАХЕ цих двох моеноклональних антитіл збільшило середню виживаність без прогресування з 8,2 місяців до 15 місяців.

При цьому додавання до схеми одного тільки дурвалумабу не покращувало виживаність без прогресування. Це ймовірно вказує на те, що механізм блокування ангіогенезу пухлини більш дієвий.

Профіль безпеки схеми на основі дурвалумабу, трансартеріальної хіміоемболізації та бевацизумабу відповідав вивченим профілям безпеки кожного препарату, і нових сигналів безпеки виявлено не було. Небажані явища 3-4 ступеня тяжкості, що виникли з будь-якої причини, були зареєстровані у 45,5% пацієнтів, які отримували дурвалумаб у комбінації з ТАХЕ та бевацизумабом, та у 23% пацієнтів, яким проводилася тільки ТАХЕ.

На думку дослідників, додавання дурвалумабу та бевацизумабу та трансартеріальної хіміоемболізації може стати стандартом лікування неоперабельної гепатоцелюлярної карциноми.