Гаджет чи пігулка? Розроблено багатообіцяючі методи лікування синдрому Туретта

Гаджет чи пігулка? Розроблено багатообіцяючі методи лікування синдрому Туретта

Медичні фахівці оприлюднили обнадійливі дані досліджень, у яких перевірялися унікальні інструментальні та фармакотерапевтичні варіанти лікування дітей та підлітків із синдромом Туретта.

Згідно з інформацією, представленою на XXVI Всесвітньому конгресі неврологів (WCN), до новаторських перспективних підходів до лікування пацієнтів із синдромом Туретта можна віднести пристрій, що стимулює серединний нерв, а також пероральний антагоніст дофамінового рецептора D1.

Портативний та неінвазивний стимулятор

Недавнє дослідження за участю 135 пацієнтів, проведене співробітниками Ноттінгемського університету, показало, що портативний пристрій, що фіксується на запʼясті та стимулює серединний нерв ритмічними (10 Гц) серіями електричних імпульсів (1-19 мА), значно знижує частоту (на 25%) (На більш ніж 7 балів за шкалою YGTSS-TTSS) моторних та вокальних тиків.

Пристрій використовувався в домашніх умовах. Коли активний стимулятор відключали, тики посилювалися.

Новий варіант фармакотерапії синдрому Туретта

Також як багатообіцяючий варіант лікування тикових розладів обговорювався препарат екопіпам — селективний антагоніст дофамінового рецептора D1, який перевіряється розробником Emalex Biosciences в КІ при різних захворюваннях ЦНС. Результати нещодавнього рандомізованого контрольованого дослідження показали, що екопіпам значно зменшує моторні та вокальні тики (30%) і при цьому виявляє мало побічних ефектів.

ʼТой факт, що більшість пацієнтів, які завершили дослідження фази 2b, попросили взяти участь також у відкритому додатковому випробуванні, вказує на незадоволені медичні потреби людей із синдромом Туреттаʼ, — зазначив у прес-релізі головний медичний директор Emalex Biosciences доктор Фредерік Мюншауер.

Ключові факти про синдром Туретта

Поширеність синдрому Туретта серед чоловіків приблизно вчетверо вища, ніж серед жінок. Типовий вік дебют хвороби – близько 7 років. Предикторами розладу, що зберігається у дорослому віці, вважаються синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ), обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) та розлад аутистичного спектру (РАС).

Сучасні методи лікування цього неврологічного розладу включають психотерапію, введення ботоксу при осередкових тиках, а також застосування нейролептиків.