Експерти засумнівалися у тому, що пероральні контрацептиви підвищують ризик депресії

Молода жінка з упаковкою оральных контрацептиви. Ілюстративне фото /freepik
Молода жінка з упаковкою оральных контрацептиви. Ілюстративне фото freepik

Недавнє дослідження показало, що використання комбінованих оральних контрацептивів повʼязано з підвищеним ризиком депресії, особливо протягом перших 2 років після початку прийому.

Крім того, використання КОК у підлітковому віці було повʼязане з підвищеним ризиком депресії у пізнішому віці.

Втім, деякі експерти вважають, що методологія дослідження може бути хибною. У ньому проводилося спостереження більш ніж 250 000 жінок у період від народження до менопаузи. Вчені з Університету Упсали (Швеція) збирали дані:

  • про використання учасницями комбінованих протизаплідних засобів, що містять прогестерон та естроген;
  • про час постановки діагнозу депресії та появи депресивних симптомів, які не були діагностовані офіційно (опитувач MHQ).

У жінок, які почали використовувати КОК до або у віці 20 років, частота симптомів депресії була на 130% вищою – з огляду на те, що у дорослих, які приймали КОК, спостерігалося збільшення на 92%. Але підвищена частота депресії мала тенденцію до зниження після перших 2 років використання, крім групи підлітків. Для уточнення даних використовувався аналіз підгрупи братів та сестер.

Колеги шведських вчених вважають, що деякі їхні висновки містять протиріччя, тому дані цього КД не слід використовувати у клінічній практиці.

У коментарі Medscape Medical News засновник і директор Стенфордського центру неврології жіночого здоровʼя (США) доктор Наталі Расгон заявила, що дослідження було «добре проведеним» та «добре написаним», але мало «методологічні проблеми». Вона поставила під сумнів компонент сиблінгів, «який дослідники вважають підтверджуючим причинно-наслідковий звʼязок». Ефект, за її словами, може бути «значним, але не каузальним».

Автори також не вивчали показання до застосування КОК. За допомогою ОК лікують кілька захворювань, зокрема передменструальний дисфоричний розлад, «розлад настрою номер один серед жінок репродуктивного віку». Включення таких пацієнток могло суттєво вплинути на результати, вважає Расгон.

Її колеги з Американського коледжу акушерства та гінекології також вказують, що записи, які ґрунтуються на спогадах, можуть бути неточними. До того ж автори не встановили, чи використовувалися протизаплідні засоби постійно, чи їх прийом розпочинали, припиняли та відновлювали. Також не розглядалися різні склади та дози, тоді як спостережний характер дослідження «обмежує можливість зробити висновок про причинно-наслідковий звʼязок».