Лікарю, який «пропустив» у дитини панкреонекроз, довелося відповідати перед судом

У 2018 році батьки тоді ще 9-річного хлопчика доставили його до лікарні Wellstar Paulding у Хірамі (Джорджія) із сильним болем у животі та здуттям. Після огляду медики дійшли висновку, що ці прояви виникли внаслідок тривалих закрепів. Того ж вечора маленького пацієнта перевели до дитячої поліклініки Атланти, де за його лікуванням спостерігав дитячий гастроентеролог.

Наступного дня у хлопчика розвинувся гіповолемічний шок. Він поступив до педіатричного відділення інтенсивної терапії з діагнозом небезпечного ускладнення гострого панкреатиту — панкреонекрозу.

Медична частина історії закінчилася 4-місячною госпіталізацією, численними операціями та іншими втручаннями. На момент її фіналу медичні витрати на лікування дитини становили понад 2,5 мільйона доларів США.

Після цього почалася юридична частина саги: батьки пацієнта подали на дитячого гастроентеролога до суду — вони вирішили, що саме гастроентеролог був винен у тому, що їхній син не отримав «адекватної інфузійної терапії та належного спостереження». При тому вони не висували жодних претензій ні до персоналу лікарні Атланти, ні до лікарів Wellstar Paulding, які надавали допомогу дитині першими.

Вирішувати, чи відповідач правильно спостерігав і вів свого пацієнта до того, як у нього розвинувся гіповолемічний шок, довелося присяжним. Адвокат позивачів яскраво описав їм «хронологію» погіршення стану дитини, включаючи прискорене серцебиття та багаторазове блювання. Він стверджував, що ці симптоми вимагали вжити інших заходів, аніж тих, до яких вдався лікар.

Своєю чергою, сторона захисту стверджувала, що дитячий гастроентеролог діяв належним чином, враховуючи консенсусну думку, а саме те, що його колеги заявили про сильні закрепи. Саме лікарі Wellstar Paulding, першої лікарні, встановлювали хлопчикові цей діагноз — і те саме, ґрунтуючись на результатах огляду та неспецифічних симптомах, зробив дитячий гастроентеролог, який спостерігав його згодом.

Присяжні дійшли висновку, що лікар не повинен бути притягнутий до відповідальності – вони погодилися, що дитячий гастроентеролог діяв належним чином без «класичних» симптомів панкреатиту.