Вченим вдалося підвищити потужність протиракових вакцин

Як заявляють дослідники з США, не лише компоненти вакцини, а і її структура може стати критичним фактором у визначенні ефективності препарату.

У більшості звичайних вакцин антиген та адʼювант змішуються довільно: немає контролю за структурою вакцини, і, отже, контролю над тим, наскільки добре працює вакцина. Ці аспекти, які значною мірою впливають на ефективність щеплень, переважно ігноруються.

Що стосується протиракових вакцин, то вони переважно підходять для активації тільки одного типу Т-клітин. А оскільки злоякісні клітини постійно змінюються — мутують, вони можуть легко уникнути імунного нагляду, що швидко нівелює ефект вакцини. Шанси на те, що імунна клітина знайде змінену ракову клітину, вища, якщо вона матиме більше способів розпізнати її – отже, до складу вакцини потрібно включити кілька антигенів. Хоча це не єдина проблема.

«Проблема традиційних вакцин полягає в тому, що з цього міксу імунна клітина може вловити 50 антигенів і один адʼювант або один антиген і 50 адʼювантів. Оптимальне співвідношення компонентів максимізувало б ефективність щеплення: розміщення антигенів та адʼювантів у рамках єдиної архітектури впливає на те, як реагує на вакцину імунна система», — пояснили фахівці з Міжнародного інституту нанотехнологій при Північно-Західному університеті.

Вони впевнені, що модифікація хімічної структури може підвищити ефективність звичайних протиракових вакцин, які й досі показували скромні результати. Поки що вони вивчили це питання, використавши вакцини, які застосовують при тричі негативному РМЗ, меланомі, раку шийки матки, товстої кишки та простати. Вченим вдалося визначити найбільш ефективну архітектуру вакцини при кожному із цих захворювань досвідченим шляхом.

Для створення нового класу модульних вакцин з оптимальною структурою антигенів та адʼювантів дослідники вирішили використовувати SNA (сферичні нуклеїнові кислоти), які дозволяють точно визначити, скільки антигенів та адʼювантів доставляється у клітини, а також адаптувати представлення цих компонентів імунної системи.

З використанням SNA була створена протиракова мультиантигенна вакцина, яка змогла подвоїти кількість протипухлинних Т-клітин та збільшила їх активацію на 30% та зупинити зростання пухлини у кількох тваринних моделях.